Сьогодні громада зустріне свого захисника
Є дні, коли війна не гримить вибухами. Не ріже небо сиренами. Вона просто дивиться в очі — тихо, прямо і безжально. І в цій тиші правда стає ще важчою. Сьогодні саме такий день...
Додому повертається Василь Москаль-Дмитрів — уродженець села Данильче. Але повертається він у траурному кортежі, під прапором, за який боровся багато років.
Життя нашого земляка обірвалося 9 березня 2026 року біля Косачівки на Чернігівщині. Доля розпорядилася жорстоко: Василь їхав додому, у відпустку.
Війна увійшла в його життя ще у 2014 році. Тоді, коли Україна стала на захист своєї незалежності, Василь не залишився осторонь. Одним із перших став у стрій, віддавши захисту держави свої молоді роки. Служба в зоні АТО, східні рубежі — понад рік захисник бачив війну такою, якою її знають лише ті, хто стоїть на передовій.
Згодом Василь Москаль-Дмитрів вирішив пов’язати своє життя з військовою справою остаточно. Підписав контракт і продовжив службу. У навчальному центрі в Старичах передавав бойовий досвід молодим бійцям, працював інструктором, допомагаючи готувати нове покоління захисників.
За дванадцять років військової служби Василь Москаль-Дмитрів пройшов складний і непростий шлях. Це були роки бойових завдань, поранень, тривалого лікування, складних операцій в Україні та Німеччині. Його мужність і відданість державі відзначені численними нагородами. Серед них — орден «За мужність» ІІІ ступеня, а також обласні відзнаки та грамоти за сумлінну службу.
Сьогодні громада зустріне свого Захисника у мовчанні та скорботі. Бо інколи слова безсилі перед болем втрати. Люди вийдуть на вулиці міста і сіл Рогатинської громади, утворивши живий коридор — знак пошани, вдячності воїну, який віддав Україні найцінніше — своє життя.
Траурний кортеж із тілом Героя прибуде до Рогатина орієнтовно о 13:30 год. На центральній площі міста відбудеться панахида та прощання. Після цього дорога пролягатиме до рідного села Данильче — туди, де він народився, зробив перші кроки, де жили його мрії та де у найтяжчі роки війни на нього чекали і за нього молилися.
Саме там буде звершено чин парастасу та віддано останні земні почесті воїну.
Ми не здатні полегшити біль, який сьогодні переживають його рідні, друзі та побратими. Але можемо бути поруч — у молитві, у пам’яті, у вдячності.
Рогатинська громада висловлює найщиріші співчуття родині Захисника. Нехай Господь дасть Вам сили пережити цю втрату і огорне Вас своєю милістю у хвилини найтяжчого болю.
Вічна пам’ять і слава Герою.
