Про місто

Середньовіччя стало для Нового Рогатина (мається на увазі в сучасній локалізації) періодом піднесень та падінь. Вигідно розташоване місто швидко розвивалось, проте й часто потерпало від нападів татар, оскільки знаходилось на сумнозвісному Волоському шляху. В ході одного із таких нападів, в полон потрапила Настя Лісовська – Роксолана, котра стала улюбленою дружиною султана Османської імперії – Сулеймана Пишного.

 

 

Перші школи в Рогатині створені у 16 ст. внаслідок діяльності церковних братств. В жовтні 1589 р. постало рогатинське братство за благословенням патріарха Єремії  та братів Рогатинців.

На зламі  17-18  ст. місто поступово втрачає статус одного з лідерів регіону, а внаслідок Першого поділу Речі Посполитої воно опинилось у складі Австрійської імперії (згодом – Австро-Угорщини). У 1897 через Рогатин було споруджено залізничний маршрут Ходорів–Тернопіль.

Наприкінці ХІХ ст. – поч. ХХ ст. українське національне відродження на теренах Східної Галичини сприяло культурному та економічному розвитку міста. В цей період почали свою діяльність ряд товариств  Так, у 1891 р. створено Філію «Просвіти» (першим головою обрано Й. Макогонського, заступником - пароха з Вербиловець Ст. Городецького).  Вже у 1908 р. в повіті нараховувалось 68 читалень «Просвіти».

Полум`я Першої світової війни не оминуло Рогатина. Прізвища багатьох міщан навіки закарбовані в лавах УСС. Знаними наставниками та військовими керівниками того часу були гімназійні вчителі М. Галущинський, Н. Гірняк, М. Угрин-Безгрішний, А. Лотоцький.

У період з вересня 1914 р.  до червня 1915 р.  місто було окуповано російськими військами, в результаті Першої світової місто зруйноване, 70 % центральної частини стояло у згарищі.   З листопада 1918 р. Рогатин став частиною ЗУНР, із червня 1919 р. – окупований Польщею, у серпні 1920 р. – захоплений більшовиками. За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 став частиною Польщі, центром повіту до 1939 р. Перед населенням постало важке завдання – відновити життєдіяльність міста, відродити його колишню велич та красу. Вагомим внеском у відновленні вигляду міста була робота архітектора Р. Грицая.

У міжвоєнний період освітою опікувалось товариство «Рідна Школа», яке координувало діяльність навчальних закладів Рогатинщини. У 1921-1922 рр. в Рогатині існували дві приватні шкільні установи: «Рідна школа» і українська гімназія. В той час діяли ще дві публічні школи 7 класні з польською мовою навчання, а також польська державна гімназія. Однак, гірка доля «пацифікації» не оминула українську громаду – була закрита читальня та гімназія, майно розграбоване та понівечене.

Зусиллями митрополита Андрея Шептицького та міщан на основі української гімназії у 1931 р. вдалось створити «Малу Духовну Семінарію».

Розвитку української освіти активно сприяли національні громадські організації. Так, товариство «Жіноча Громада» в Рогатині виникло перед Першою Світовою війною (голова-І. Галущинська). Втім, офіційно вже саме товариство «Союз Українок» в Рогатині постало у 1925 р. як філія матірного Товариства у Львові. Головою стала А. Гургула. Організовувались курси крою та шиття, куховарства, курси ведення дитячих садочків, опіка над дітьми матерів-селянок. загальних зборах СУ у Львові філія отримала окреме визнання за свою господарську діяльність (двотижневі куховарсько-трикотажні курси). У 1939 р. «Союз Українок» на теренах Рогатинщини припинив свою діяльність, відновився лише наприкінці століття.

У міжвоєнний період активно діяло товариство «Сільський господар», яке відстоювало  інтереси українського селянства, займалось фаховою підготовкою спеціалістів для сільського господарства, координувало кооперацію.

Навесні 1924 в Рогатині засновано Повітовий союз кооператив. Його головою було обрано о. С. Городецького, а директором став С. Кузик. У 1930 р. ПСК змінив назву на Окружний кооперативний союз, який об`єднав 170 кооперативів. ОСК диктував ціни на всі сільськогосподарські продукти на чотири повіти і був поза конкуренцією, оскільки його ціни були вищі, аніж на міських ринках. 

Ще у 1908 р. в місті були створені товариства «Сокіл» та «Січ». Метою їхньої діяльності було покращення фізичної підготовки, проведення культурно-просвітницьких заходів, спрямованих на виховання почуття національної єдності. З 1925 р. –діяло руханкове товариство «Луг». Відомими на той час були й місцеві спортивні гуртки та їхні футбольні команди – «Роксоляна», «Пробій», «Чорногора».

 Період Другої світової війни став надзвичайно важливим етап у житті міста та регіону, адже боротьба за життя, ідею, державу та майбутнє принесла чимало втрат. 18 вересня 1939 р. більшовицькі війська зайняли Рогатин. 5 липня 1941 р. уже німецькі війська зайняли Рогатин, місто ввійшло до складу Генеральної Губернії. В роки німецької окупації місто зазнало значних людських та матеріальних втрат. У цей час діяли дві семикласні школи «виділові», учительська семінарія та торгова школа. Проте, реалії тодішнього життя змусили згорнути легальну діяльність та продовжити боротьбу за власну державу в підпіллі. 13 грудня 1943р. німецька поліція розстріляла 11 (за іншими даними – 24-х) вихідців з Бережанщини і Рогатинщини, які були причетні до підпілля ОУН. У липні 1944 р. розпочинається новий етап «радянізації» міста.

Протягом віків наше рідне місто пережило цілий ряд трансформацій і сьогодні з кожним днем продовжує розвиватись, щоб в майбутньому стати сучасним європейським містом. З проголошення незалежності України Рогатин розпочав новий етап своєї історії, творцями якої є кожен з нас.