Про місто
Багатовіковою є історія нашої малої Батьківщини… Скільки нового ми відкриваємо кожного дня для себе, адже сторінки нашого минулого ще не є заповненими. Скільки незвіданого та таємничого ще невідомо та потребує нашої уваги і ґрунтовного осмислення.
Місто Рогатин має власну древню історію, адже отримало Магдебурзьке право раніше від Станівславова та Києва, тут народилась легендарна Роксолана (Анастасія Лісовська), а давні архітектурні пам`ятки міста надають йому особливого шарму (дерев`яна Церква Зішестя Святого Духа, історія якої сягає XV-XVI ст., у 2013 році внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО).
Тисячоліттями родюча Рогатинська земля приваблювала людей. Перші пам`ятки їхнього перебування відносять до періоду пізнього палеоліту.
Часи змінювались, однак наші пращури не покидали вподобаної території, свідчення чого стали пам`ятки різновікових археологічних культур.
Попри недостатнє вивчення археології території, Рогатинщина очікує своїх дослідників. Так, за цей рік, окрім низки інших, однією із найбільш цікавих знахідок, по праву, можна вважати віднайдений шматок кераміки культури Ноа (хронологічно належить до етапу пізньої бронзи біля 1300-1000 р. до н.е.), котра раніше не була ідентифікована на території Рогатинщини.
Фрагмент кераміки культури Ноа (1300-1000 р. до н.е.)
Світлина – фонд музею «Опілля».
Більш детально можна вести мову про історію Рогатина починаючи із Х ст. Адже в цей період на території району розміщувався один із князівських центрів Білої Хорватії. Центральна частина городища (загальною площею біля 42 га.) була захищена 6-ма рядами валів та ровів. На жаль, давній Рогатин, за твердженням Томенчука Б.П. був зруйнований Володимиром Великим у період завоювання Білої Хорватії (992-993 р.р.).
Вже ХІІ ст. на місці зруйнованого городища виник невеликий замок. У 1415 р. відбувається перенесення міста (доволі поширена в той час практика) на територію села Филиповичі, котрому надано міські права та назву Рогатин. Дане рішення було закріплене привілеєм Волчка Преслужича - володаря і дідича з Рогатина.
Привілей Волчка Преслужича 14 серпня 1415 року (Місце зберігання оригіналу - Archiwum Główne Akt Dawnych в Варшаві).
Середньовіччя стало для Нового Рогатина (мається на увазі в сучасній локалізації) періодом піднесень та падінь. Вигідно розташоване місто швидко розвивалось, проте й часто потерпало від нападів татар, оскільки знаходилось на сумнозвісному Волоському шляху. В ході одного із таких нападів, в полон потрапила Настя Лісовська – Роксолана, котра стала улюбленою дружиною султана Османської імперії – Сулеймана Пишного.
Матео Паґані, Султана Роксолана, 1550. Єдиний з портретів, який можна назвати достовірним.
Портрет Роксолани, невідомий автор.
В період Середньовіччя місто прикрасив цілий ряд сакральних споруд, частина з яких дійшли до наших днів.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (XV-XVII). Поштівка – фонди музею «Опілля».
Церква Святого Духа в Рогатині (1598 р.) – сучасний вигляд. З 2013 р. включена у список світової спадщини ЮНЕСКО.
Перші школи в Рогатині створені у 16 ст. внаслідок діяльності церковних братств. В жовтні 1589 р. постало рогатинське братство за благословенням патріарха Єремії та братів Рогатинців.
На зламі 17-18 ст. місто поступово втрачає статус одного з лідерів регіону, а внаслідок Першого поділу Речі Посполитої воно опинилось у складі Австрійської імперії (згодом – Австро-Угорщини). У 1897 через Рогатин було споруджено залізничний маршрут Ходорів–Тернопіль.
Наприкінці ХІХ ст. – поч. ХХ ст. українське національне відродження на теренах Східної Галичини сприяло культурному та економічному розвитку міста. В цей період почали свою діяльність ряд товариств Так, у 1891 р. створено Філію «Просвіти» (першим головою обрано Й. Макогонського, заступником - пароха з Вербиловець Ст. Городецького). Вже у 1908 р. в повіті нараховувалось 68 читалень «Просвіти».
У той же час, у 1896 р. створено філію Руського Педагогічного Товариства, бібліотеку та Русько-Українську Бурсу (1901 рр., керівник о. Павло Кудрик).
Активна освітня діяльність сприяла створенню підготовчих курсів до гімназії (найвідоміший з них – курси в с. Заланів, організовані о. О. Ваньо, які згодом стали основою для створення української гімназії в місті). Приватна українська гімназія діяла в Рогатині з 1909 р., однак її робота з різноманітних причин у певні періоди призупинялась.
Полум`я Першої світової війни не оминуло Рогатина. Прізвища багатьох міщан навіки закарбовані в лавах УСС. Знаними наставниками та військовими керівниками того часу були гімназійні вчителі М. Галущинський, Н. Гірняк, М. Угрин-Безгрішний, А. Лотоцький.
У період з вересня 1914 р. до червня 1915 р. місто було окуповано російськими військами, в результаті Першої світової місто зруйноване, 70 % центральної частини стояло у згарищі. З листопада 1918 р. Рогатин став частиною ЗУНР, із червня 1919 р. – окупований Польщею, у серпні 1920 р. – захоплений більшовиками. За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 став частиною Польщі, центром повіту до 1939 р. Перед населенням постало важке завдання – відновити життєдіяльність міста, відродити його колишню велич та красу. Вагомим внеском у відновленні вигляду міста була робота архітектора Р. Грицая.
У міжвоєнний період освітою опікувалось товариство «Рідна Школа», яке координувало діяльність навчальних закладів Рогатинщини. У 1921-1922 рр. в Рогатині існували дві приватні шкільні установи: «Рідна школа» і українська гімназія. В той час діяли ще дві публічні школи 7 класні з польською мовою навчання, а також польська державна гімназія. Однак, гірка доля «пацифікації» не оминула українську громаду – була закрита читальня та гімназія, майно розграбоване та понівечене.
Зусиллями митрополита Андрея Шептицького та міщан на основі української гімназії у 1931 р. вдалось створити «Малу Духовну Семінарію».
Розвитку української освіти активно сприяли національні громадські організації. Так, товариство «Жіноча Громада» в Рогатині виникло перед Першою Світовою війною (голова-І. Галущинська). Втім, офіційно вже саме товариство «Союз Українок» в Рогатині постало у 1925 р. як філія матірного Товариства у Львові. Головою стала А. Гургула. Організовувались курси крою та шиття, куховарства, курси ведення дитячих садочків, опіка над дітьми матерів-селянок. загальних зборах СУ у Львові філія отримала окреме визнання за свою господарську діяльність (двотижневі куховарсько-трикотажні курси). У 1939 р. «Союз Українок» на теренах Рогатинщини припинив свою діяльність, відновився лише наприкінці століття.
У міжвоєнний період активно діяло товариство «Сільський господар», яке відстоювало інтереси українського селянства, займалось фаховою підготовкою спеціалістів для сільського господарства, координувало кооперацію.
Навесні 1924 в Рогатині засновано Повітовий союз кооператив. Його головою було обрано о. С. Городецького, а директором став С. Кузик. У 1930 р. ПСК змінив назву на Окружний кооперативний союз, який об`єднав 170 кооперативів. ОСК диктував ціни на всі сільськогосподарські продукти на чотири повіти і був поза конкуренцією, оскільки його ціни були вищі, аніж на міських ринках.
Ще у 1908 р. в місті були створені товариства «Сокіл» та «Січ». Метою їхньої діяльності було покращення фізичної підготовки, проведення культурно-просвітницьких заходів, спрямованих на виховання почуття національної єдності. З 1925 р. –діяло руханкове товариство «Луг». Відомими на той час були й місцеві спортивні гуртки та їхні футбольні команди – «Роксоляна», «Пробій», «Чорногора».
Період Другої світової війни став надзвичайно важливим етап у житті міста та регіону, адже боротьба за життя, ідею, державу та майбутнє принесла чимало втрат. 18 вересня 1939 р. більшовицькі війська зайняли Рогатин. 5 липня 1941 р. уже німецькі війська зайняли Рогатин, місто ввійшло до складу Генеральної Губернії. В роки німецької окупації місто зазнало значних людських та матеріальних втрат. У цей час діяли дві семикласні школи «виділові», учительська семінарія та торгова школа. Проте, реалії тодішнього життя змусили згорнути легальну діяльність та продовжити боротьбу за власну державу в підпіллі. 13 грудня 1943р. німецька поліція розстріляла 11 (за іншими даними – 24-х) вихідців з Бережанщини і Рогатинщини, які були причетні до підпілля ОУН. У липні 1944 р. розпочинається новий етап «радянізації» міста.
Протягом віків наше рідне місто пережило цілий ряд трансформацій і сьогодні з кожним днем продовжує розвиватись, щоб в майбутньому стати сучасним європейським містом. З проголошення незалежності України Рогатин розпочав новий етап своєї історії, творцями якої є кожен з нас.
Відомі уродженці та жителі міста Рогатина:
- Брати Юрій та Іван Рогатинці;
- Сильвестр Гнатович Яричевський (1871-1918);
- Володимир Олексійович Баляс (1906-1980);
- Борис Павлович Кудрик (1897-1952);
- Михайло Галущинський (1878-1931);
- Микола Угрин-Безгрішний (1883-1960);
- Никифор Гірняк (1885-1962);
- Антін Лотоцький (1881-1949);
- Сім`я Павла та Теодозія Кудриків;
- Микола Чайковський (1887-1970);
- Микола Водонос (1883-1952);
- Роман Грицай (1887-1968);- Норберт Гланцберг (1910-2001) та ін.