Варто побачити
Перелік об’єктів культурної спадщини на
території Рогатинської
територіальної громади
Пам’ятки архітектури і містобудування:
Ø Національного надбання:
2. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, XII-XIV ст.ст.(м.Рогатин, пл.Роксолани, 20).
3. Мури з брамами, XIII-XIV ст.ст.(м.Рогатин, пл.Роксолани, 20).
4. Церква Зішестя Святого Духа, XVII ст. (м.Рогатин, вул. Роксолани, 10).
5. Костьол Святого Миколая та Анни, 1666 р. (м.Рогатин, вул. Галицька,60).
6. Церква Воздвиження Чесного Хреста, XVIII ст. (с.Загір’я вул. Джичка,1).
7. Церква Святого Дмитрія, XVIII ст. (с. Заланів вул.. Зарічна,167 А).
8. Церква Святого Миколая, XVI-XVII ст..ст. (с.Кліщівна, вул.Шевченка,137а).
9. Садиба та парк, XVIII ст.. (с.Приозерне).
10. Церква Святого Василія Великого, 1733р. (с.Черче вул.. Созанського)
11. Церква Святого Архангела Михайла, XV-XVI ст..ст. (с.Чесники вул. Ведмедівка)
Ø Місцевого значення:
м.Рогатин
1. Дім молитви при синагозі, кін.XIX-поч.XX ст.(вул.Валова)2. Колишній будинок товариства «Сокіл», кін. XIX – поч. XX ст. (вул. Галицька,36)
3. Житловий будинок, поч. XX ст. (вул. Галицька,38)
4. Житловий будинок, поч. XX ст. (вул.Галицька,40)
5. Будинок суду та гауптвахта, XIX ст. (вул. Галицька,52)
6. Житловий будинок, 1912 р. (вул. Галицька,67)
7. Житловий будинок , поч. XX ст. (вул. Галицька, 81)
8. Житловий будинок, поч. XX ст. (вул. Галицька, 83)
9. Житловий будинок, поч. XX ст. (вул. Галицька, 85)
10. Гімназія імені Володимира Великого, 1909 р. (вул. Шашкевича,61)
11. Садиба, XVIII ст. (вул..Шашкевича,69)
12. Житловий будинок, кін. XIX – поч.XX ст. (вул.Кудрика,29)
13. Житловий будинок, поч.XX ст. (пл. Роксолани, 1)
14. Житловий будинок, поч.XX ст. (пл. Роксолани, 2)
15. Житловий будинок, поч.XX ст. (пл. Роксолани, 6)
16. Житловий будинок, поч.XX ст. (пл. Роксолани, 24)
17. Житловий будинок, поч.XX ст. (пл. Роксолани, 25)
18. Житловий будинок, поч.XX ст. (пл. Роксолани, 28)
19. Житловий будинок, поч.XX ст. (пл. Роксолани, 30)
20. Головний корпус гімназії імені Володимира Великого (колишній дім товариства школи людової), поч. XX ст. (вул..Шевченка, 1)
21. Житловий будинок, II пол. XX ст. (вул.Шевченка,3)
22. Польська гімназія імені П.Скарги, поч. XX ст. (вул.Шевченка, 71А)
23. Церква Святого Юрія, кін. XIX ст. та дзвіниця (вул. Шевченка, 79)
24. Каплиця-усипальниця, 1848 р. (міський цвинтар)
25. Монастир Василіянок (мур.) Первісно - садиба гарфа Красінського, поч. ХХ ст. (вул. Галицька,98)
с. Виспа
Церква Воздвиження Чесного Хреста, XVIII ст. (вул. Шевченка,30а)
с. Воскресинці
Церква Святого апостола Івана Богослова, 1863 р. (вул. Франка,3)
с. Дегова
Церква Урочистого В'їзду Ісуса Христа в Єрусалим,1898 р.(вул. Шевченка,11)
с.Жовчів
Церква Святого Архистратига Михаїла,1910 р. (вул. Центральна,5)
Дзвіниця церкви Святого Архистратига Михаїла,1910 р. (вул. Центральна,5)
с. Залужжя
Церква Святого Архистратига Михаїла, 1860 р. (вул. Молодіжна,1а)
с. Княгиничі
Церква Різдва Пресвятої Богородиці,1807 р. (вул. Зелена, 36)
с. Липівка
Костел Станіслава, 1575 р. (вул. Чорновола, 15а)
с.Любша
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1912 р. (вул. Зелена, 59Б)
с. Перенівка
Церква Святого апостола Петра і Павла, 1881 р. (вул. Шевченка, 26)
с. Помонята
Церква Святого Миколая, 1876 р. (вул. Шевченка, 160)
Дзвіниця церкви Святого Миколая, 1876 р. (вул. Шевченка, 160)
с. Руда
Церква Богоявлення Господнього, 1896 р. (вул. Франка,94)
с. Стратин
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1810 р. ( вул. Шевченка,2а)
Церква Святого Дмитрія, XVIII ст. ( вул. Лопушнянського)
с. Черче
Головний корпус санаторію «Черче», поч. XX ст.
с. Яглуш
Церква Воскресіння Христового, 1914 р. (вул. Центральна,88а)
На території Рогатинської територіальної громади знаходиться 18 пам’яток архітектури національного значення, 39 пам’яток містобудування і архітектури місцевого значення, 24 пам’ятки археології місцевої охоронної категорії, Церква Зішестя Святого Духа занесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Церква Святого Духа – музей-пам’ятка дерев’яної архітектури та живопису XVI-XIX, об’єкт ЮНЕСКО. Вперше про церкву згадується в документах 1564 року. Вона є однією з найстаріших дерев’яних церков України. Побудована церква без цвяхів, стіни і склепіння зведені з масивних дубових брусів. Складається споруда із трьох з’єднаних між собою зрубів: вівтар, нова, бабинець.
Іконостас церкви – це унікальне явище в світовій культурі, оскільки вважається одним із трьох найстаріших іконостасів в Україні, збережених до наших днів. Створений він у 1650 році заходами і коштами рогатинських братств.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці, XII-XIV ст..ст. в м. Рогатині - пам’ятка архітектури національного значення. Найстаріша та найцінніша церковна споруда рогатинщини, що майже повністю збереглася з часів галицького князівства. Перша письмова згадка походить з локаційного акту, наданого польським королем Ягайлом Володиславом у 1419 році. Споруда – тридільний традиційний храм із двома опорами-стовпами і готичним нервюрним склепінням. Церква тричі горіла і відбудовувалася зі змінами, внаслідок чого тут творчо поєдналися елементи готичної та барочної архітектури.
Костел Святого Миколая та Анни - пам’ятка архітектури національного значення. Перший римо-католицький костел в місті Рогатині, який споруджений у 1666 році на місці колишнього дерев’яного костел. Являє собою монументальну споруду з високою вежею (42 м.). При частих набігах турків та татар костел був пристосований до оборони міста.
Церква Святого Миколая - пам’ятка архітектури національного значення. Дерев'яна церква у місті Рогатин, яка була зведена у 1729 р. у стилі галицької школи народної архітектури і знаходиться на мальовничому пагорбі, з якого видно увесь Рогатин.
Церква – тридільна, трибанна, споруду оперізує піддашшя. За загальним плануванням нагадує видатні пам'ятки галицької школи. У її інтер'єрі знаходиться п'ятиярусний іконостас пірамідальної побудови середини XІX ст., ікони у якому перемальовані у середині XX ст., саме тоді було виконано і стінопис олійними фарбами на євангельські сюжети.
Біля церкви св. Миколая у західному напрямку розташована триярусна, дерев'яна, покрита шатровим верхом, квадратна у плані дзвіниця, яка також споруджена у стилі галицької школи і внесена у реєстр культурного надбання України.
Церква
Святого Василія Великого в с. Черче -
пам’ятка архітектури національного значення. Вперше існування
церкви в селі зафіксовано в люстрації Руського воєводства 1564-1565 рр.
Невідомо, коли зведена перша будівля. Ймовірно, що храм походить як мінімум з
ХVІ ст., а в 1733 році його перенесли на нове місце.
Особливою є не лише історія храму, але й
його архітектура. Церква є одним з найяскравіших представників бойківської
народної школи. Вишуканості споруді надає тризрубна система раннього типу.
Перекриття зрубів утворюють шатри, які надають споруді автентичності.
Центральний зруб є значно вищим і ширшим від двох бічних, проте з добре
збереженими пропорціями, через що храм виглядає особливо гармонійно і
довершено. Всі три хрести на церкві є абсолютно різними і не повторюють один
одного.
Жителі села цей храм називаю церквою Святої
Параскевії.
Церква Святого Архангела Михаїла в с. Чесники - пам’ятка архітектури національного значення. Деякі дослідники датують початок будівництва XIV-XVI ст. Мурована з вапняку, тридільна, з гладкими тинькованими стінами та глибокими нішами прямокутних віконних прорізів церква вкрита пірамідальним гонтовим дахом. На церковному подвір’ї збереглися фрагменти муру, кілька білокам’яних хрестів, фігура Божої Матері, надмогильний пам’ятник.
Церква Воздвиження
Чесного Хреста в с.Загір’я - пам’ятка архітектури національного
значення. Датою побудови храму є
1641 рік. Дерев’яна будівля на підмурівку, складається з ширшої прямокутної
нави, вужчого прямокутного бабинця та рівноширокого бабинцю вівтаря. До вівтаря
зі сходу прилягає вужча прямокутна захристія, зведена, ймовірно, у 1817 році.
Церкву реставрована у 1817 році. Тоді ліквідовано верхи
над вівтарем та бабинцем та замінено форму верху нави. Після другої світової
війни дахи церкви вкриті бляхою, що замінила давніше гонтове покриття.
Церква Святого Миколая — пам’ятка архітектури національного значення
XVI–XVII століть. Перші згадки про неї датуються 1570 та 1579 роками.
Спочатку вона розташовувалася в іншому місці, але згодом згоріла. За місцевим
переказом, храм перенесли приблизно за 250–300 метрів від його
первісного розташування.
Нову церкву збудували у 1709 році
за кошти місцевого пароха Симеона Вітвіцького та громади. Храм був тризрубною
одноверхою будівлею з піддашшям на випусках вінців зрубів. Споруда розташована
на лівому березі річки на території цвинтаря. Завдяки мініатюрним розмірам,
пропорціям та компонуванню мас будівлю вважають унікальним витвором галицької
школи народної архітектури.
У
2007 році розпочалася реставрація церкви, проте її повністю заморозили
через брак коштів. Напівзруйнованою споруда простояла 18
років, аж поки у 2025 році реконструкцію завершили за кошти меценатів та
небайдужих жителів села.
Церква Святого
Дмитрія в с. Малий Заланів - пам’ятка архітектури національного значення. У
1724 році коштом пароха і громади, як свідчить різьблений напис на правому одвірку старого порталу південних
вхідних дверей бабинця, збудовано нову дерев’яну церкву. У ній первісно
встановлено чотириярусний старосвітської та малярської роботи іконостас зі
старішої церкви. Це була будівля на дубових підвалинах, зведена з букового
дерева, з трьома верхами невеликими, побита гонтами, з підлогою з квадрів. У
1876 році завалили старий вівтар і звели новий мурований з двома захристіями по
боках, у формі довгого простобоку. Тоді ж добудували бабинець, перенісши
головний вхід з південної сторони на західну, імовірно змінили форму верху над
навою. У 1990 роках дахи церкви покрито
бляхою, ошальовано стіни підопасами.
Садиба Рея - пам’ятка архітектури національного значення. Палацово - парковий
ансамбль, що є пам’яткою архітектури національного значення, знаходиться у с.
Приозерне, складався з в’їзних воріт, палацу, зерносховища і конюшні. Увесь
комплекс розташований на території старовинного парку з реліктовим деревами на
високому березі озера.
Двоповерховий цегляний палац побудований
в еклектичному стилі на
кам'яному цоколі з склепінчастими підвалами. Будівля у
внутрішній структурі асиметрична з анфіладним плануванням. Фасадна частина має
три ризалітні частини та
декоративні вежі. Фасад має центральний парадний вхід
з арками з трьох боків. Стіни палацу
оздоблені ліпниною та високо
розташованим карнизом з
фігурними кронштейнами. Будівля палацу
руйнується, частково зруйновано балочні перекриття між поверхами, вибиті вікна.
В 2010 році було перекрито дах для зменшення
руйнування будівлі через погодні умови.
В'їзна брама, датована 1822 роком, була замурована в 1970 році. Брама має бокові двоповерхові приміщення
для слуг та башту, яка частково зруйнована
