Що таке дезінфекція та її види
Дезінфекція виконує одну із найважливіших функцій в профілактиці інфекційних захворювань. Від якості дезінфекційних заходів залежить здоров’я і життя багатьох людей.
Дезінфекція – це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних захворювань на об’єктах навколишнього середовища з метою розриву механізму передачі інфекцій, тобто на шляхах їх передачі від джерела інфекції до чутливого організму.
Одним із головних чинників передачі збудників інфекційних захворювань вважаються об’єкти навколишнього середовища, на яких можливе їх тривале виживання й накопичення. Для того, щоб розірвати механізм передачі інфекцій, всі потенційно заражені об’єкти навколишнього середовища повинні підлягати якісному очищенню та дезінфекції.
Де проводять дезінфекцію?
Дезінфекцію необхідно проводити скрізь, де здійснює свою діяльність людина. Підтримка належного санітарно-епідеміологічного режиму реалізується, зокрема за допомогою застосування різних хімічних препаратів – дезінфектантів.
Доведено, що регулярна дезінфекція поверхонь приміщень й інструментарію в медичних установах необхідна і значно знижує ризик зараження пацієнтів та медичного персоналу інфекційними захворюваннями.
Крім медицини, дезінфектанти використовуються у сфері побутового обслуговування, «індустрії краси», на харчових підприємствах, в установах громадського харчування і харчової торгівлі, у ветеринарії та в багатьох інших сферах, в тому числі в громадських і адміністративних установах.
Які бувають види дезінфекції?
Розрізняють осередкову (протиепідемічну) і профілактичну дезінфекцію.
Осередкова дезінфекція проводиться в оточенні хворого з конкретним діагнозом. Це дозволяє захистити людей, які контактують з хворим, від зараження, а також мінімізувати можливість виносу інфекції за межі епідемічного осередку. За формою осередкова дезінфекція поділяється на поточну та остаточну.
Поточна дезінфекція
Поточну дезінфекцію проводять багаторазово в безпосередньому оточенні хворого протягом всього заразного періоду. Вона спрямована на знищення збудника хвороби для того, щоб інфекція не накопичилась та не поширилась серед здорових людей. Обробці підлягають усі предмети, з якими контактує хворий, включаючи поверхні приміщень, меблі, посуд, постільна білизна та інші об’єкти.
Поточну дезінфекцію в інфекційних осередках вдома проводять особи, які доглядають за хворим або сам хворий. У лікувально-профілактичних установах поточну дезінфекцію проводить медичний персонал.
Важливо! Всі медпрацівники, які контактували c інфекційним хворим повинні проводити низку дезінфекційних заходів, щоб не інфікуватися і не стати фактором поширення інфекції.
Остаточна дезінфекція
Остаточна дезінфекція проводиться одноразово після видалення джерела збудника інфекційного захворювання (наприклад, госпіталізація, одужання тощо). Дезінфекції підлягають усі предмети, які були в оточенні хворого і якими він користувався. Головне завдання остаточної дезінфекції – повне знезараження усіх об’єктів, з якими контактував хворий всередині приміщення.
Важливо! Об’єкти знезаражують різними методами, в тому числі механічним шляхом, застосовуючи хімічні препарати, піддають термічній обробці, кварцуванню (ультрафіолетове опромінення) й іншим методам обробки.
Основні правила знезараження предметів при проведенні осередкової дезінфекції
Натільна білизна, постіль, рушники кип’ятять або замочують в розчині дезінфекційного засобу (з розрахунку 4 л робочого дезрозчину на 1 кг сухої білизни) з наступними пранням, обполіскуванням та висушуванням. При деяких захворюваннях постіль (матраци, подушки, ковдри) піддають дезінфекції в дезінфекційній камері.
Столовий посуд кип’ятять або занурюють в розчин дезінфекційного засобу з розрахунку 2 л розчину на 1 комплект посуду (дрібна й глибока тарілки, чашка, блюдце, ложка, виделка, чайна ложка).
Санітарно-технічне обладнання зрошують або протирають серветкою, змоченою розчином дезінфекційного засобу, витримують експозицію дезінфекції та промивають водою.
Підлога, ручки дверей, меблі та інші предмети, якими користувався або з якими був у контакті хворий, протирають серветками, змоченими розчином дезінфекційного засобу за режимом (концентрація розчину, час дезінфекції) проти збудника тієї інфекції, на яку хворів пацієнт.
Які препарати варто використовувати при проведенні осередкової дезінфекції?
Сучасний ринок дезінфектантів пропонує більш ефективні й безпечні рішення, оптимальні за співвідношенням «ефективність – якість – ціна». Так, вибираючи той чи інший продукт, варто надати перевагу деззасобам, які характеризуються широким спектром антимікробної активності, не пошкоджують об’єкти обробки, не мають різкого запаху, є безпечними для користувачів і навколишнього середовища, прості в приготуванні робочих розчинів тощо.
Профілактична дезінфекція
Профілактична дезінфекція проводиться систематично в місцях ймовірної присутності джерела збудника інфекції – хворого або «здорового» носія (ЛПУ, харчові виробничі підприємства, готелі, сауни, басейни, заклади громадського харчування, перукарні та ін.). Така процедура допомагає запобігти поширенню й накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі. Її слід проводити в місцях загального користування, на об’єктах торгівлі харчовими продуктами, в транспорті й в інших місцях.
Для профілактики виникнення захворювань проводять вологе прибирання приміщень, місць загального користування, знезараження питної води та стоків, провітрювання приміщень та інші заходи, які допомагають запобігти появі і накопиченню збудників інфекцій в навколишньому середовищі.
Сьогодні дезінфекція допомагає захистити людство від багатьох захворювань. Якісна антисептика рук медперсоналу та знезараження об’єктів навколишнього середовища, медичних виробів й інших потенційно заражених предметів допомагає запобігти поширенню багатьох небезпечних інфекцій та зберегти здоров’я і життя великої кількості людей.
Якщо раніше з метою дезінфекції використовували такі агресивні речовини, як хлорне вапно або карболова кислота, то сьогодні на ринку представлено безліч більш безпечних препаратів, які не тільки знищують небезпечні збудники, але й не шкодять здоров’ю людини і навколишньому середовищу.
Тетяна ДАРМІЦЬ, помічника лікаря- епідеміолога
відділення епідеміологічного нагляду (спостереження)
та профілактики інфекційних захворювань
Рогатинського відділу ІФРВ ДУ "ІФОЦКПХ".