Бак посів калу: що показує і як здавати аналіз?

Такий аналіз проводиться за призначенням лікаря при підозрі на наявність інфекції, для підтвердження діагнозу, а також для контролю в процесі лікування. Він допомагає виявити ряд інфекційних захворювань, збудниками яких є: стафілококи, стрептококи, дріжджові гриби (кандиди), ентерококи, грампозитивні і грамнегативні мікроби, а також умовно-патогенні мікроорганізми. Маючи в своєму розпорядженні результати діагностики, лікар може виявити патологію, уточнити діагноз, призначити додаткові дослідження.

Бактеріологічне дослідження калу проводиться шляхом посіву випорожнень на поживні середовища.

Лабораторний посуд  із середовищами і посівом поміщають в термостат, що імітує температуру і вологість людського тіла. В термостаті середовища знаходяться від 3 до 7 днів. Час необхідний  для того, щоб всі внесені бактерії встигли розмножитися і утворити колонії (колонія – нащадки однієї бактерії). За результатом можна судити про те, бактерії якої групи переважають в кишечнику конкретної людини , наскільки змінена нормальна мікрофлора та   виявлення збудників кишкових інфекцій

Від якості збору матеріалу залежить достовірність аналізу, тому всі пункти потрібно ретельно виконувати.  Основна умова    всіх дій – стерильність, щоб в матеріал не потрапили бактерії, які  завжди знаходяться у зовнішньому середовищі і не мають відношення до людини.

При підготовці потрібно дотримуватися таких  умов:

За 2-ві доби  припинити прийом препаратів, що містять вісмут  і залізо.

дочекатися природного акту дефекації, при необхідності  перенісши дату здачі матеріалу;

якщо якісь ліки потрібно приймати щодня, повідомити про це лікаря і лаборанта.

Чого робити ні в якому разі не можна:

- використовувати проносні,  їх застосування спотворює результат;

- використовувати свічки, навіть гліцеринові;

- ставити клізму, мікроклізми в тому числі.

Для збору калу в аптеках є разові стерильні контейнери з ложечкою. Контейнер не повинен містити ні рідини, ні консерванту . Використовувати інший посуд – баночки з-під дитячого харчування та інше – небажано, так як навіть кип’ятіння не забезпечує  їх стерильність. У домашніх умовах домогтися стерильності, необхідної для лабораторного посуду, неможливо.

Для збору матеріалу використовувати чисте сухе судно – для лежачих. Для ходячих – помістити в унітаз новий поліетиленовий пакет так, щоб пакет закривав всю поверхню. Для дітей – підстелити чисту пелюшку, з підгузника брати не можна (підгузник і тим більше памперс вбирає рідину).

Після дефекації відкрити контейнер, дістати ложечку (прикріплена до кришки), нічого не торкаючись всередині контейнера.

Зібрати ложечкою матеріал з середини, не торкаючись країв.

Заповнити контейнер,  але лише на одну третину.

Загвинтити кришку.

Нанести на контейнер чіткий напис: прізвище та ініціали, рік народження, дата і час збору матеріалу.

Проба повинна потрапити в лабораторію в максимально короткі терміни. Допускається зберігання матеріалу 2 години при кімнатній температурі і 3 години при температурі 2-8 ° С. Якщо доставити пізніше, лабораторія просто не прийме аналіз , оскільки він   може бути не достовірним.

В дорозі бажано уникати попадання прямого сонячного світла і перегрівання. Найкраще контейнер  обгорнути поліетиленовим пакетом.  Взимку досить тієї температури, що є в пакеті.

Після отримання результату  дослідження,  необхідно  обов’язково звернутись до лікаря , який дасть повну оцінку стану мікрофлори кішківника  ,  а при необхідності - призначить лікування.