ВІЛ- інфекція/ СНІД.Шляхи профілактики
...
ВІЛ-інфекція та її кінцева стадія СНІД стали в останні роки однією з найважливіших проблем сучасності. Протягом останнього часу Україна за темпами росту інфікованих зайняла одне з провідних місць у Східній Європі. Через війну в Україні збільшується ризик поширення ВІЛ-інфекції, зокрема через сексуальне насилля, зростання кількості оперативних втручань, травм, особливо на полі бою, попереджають у Центрі громадського здоров’я.
ВІЛ-інфекція - прогресивне інфекційне захворювання, яке виникає у випадку зараження вірусом імунодефіциту людини та вражає імунну систему з подальшим розвитком імунодефіциту.
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - кінцева стадія ВІЛ-інфекції, яка характеризується глибоким імунодефіцитом, приєднанням тяжких оппортуністичних захворювань, які неминуче призводять до смерті хворого.
Розрізняють два типи збудника - віруси імунодефіциту людини 1 та 2 (ВІЛ-1 і ВІЛ-2). Перший поширений у всіх країнах світу, другий - в основному в Західній Африці.
ВІЛ дуже чутливий до нагрівання. При температурі 50-56 ° С він гине до 30 хв, а при 100-150 ° С - одразу ж. На нього згубно діють дезінфікувальні розчини. Вірус зберігає життєздатність у висушеному стані протягом 4-6 діб при 22-50 ° С, а при нижчій температурі - значно довше.
Джерело інфекції – ВІЛ-інфіковані: хворі з усіма клінічними формами хвороби, в крові яких циркулює вірус.
• Найбільшу епідемічну небезпеку мають кров, сперма, вагінальний секрет, які мають достатню для зараження дозу збудника.
• ВІЛ виявляється у грудному молоці, слині, слізній та спинномозковій рідині, у бронхіальному секреті.
Інкубаційний період коливається від одного тижня до 5-6 років. У 90 % інфікованих антитіла до ВІЛ виявляються протягом найближчих 3 міс., ще у 5 % – до 1 року від моменту інфікування.
ВІЛ-інфекція має такі перші симптоми:
- швидка втомлюваність;
- лихоманка і температура;
- збільшення лімфовузлів на шиї;
- підвищена пітливість;
- висипи і сухість шкіри;
- герпес.
Якщо ви діагностували у себе хоч один із симптомів, то радимо звернутись до лікаря.
У 30-90 % інфікованих осіб уже через 2-4 тиж. після зараження спостерігається стадія первинних клінічних проявів у вигляді гарячки, гострого тонзиліту та фарингіту, шийного лімфаденіту (збільшення шийних лімфатичних вузлів) або гепатолієнального синдрому (збільшення печінки та селезінки), що нагадує інфекційний мононуклеоз. Можуть також бути розлади кишечника та різноманітні шкірні висипки.
Існують три шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
Через кров, а саме:
- при переливанні крові та її компонентів або при пересадці органів;
- при користуванні чужими шприцами та голками;
- під час користування не стерильними медичними інструментами, інструментами для татуювання;
- якщо людина користувалася спільно з ВІЛ-інфікованим предметами особистої гігієни (бритви, манікюрні прилади, зубні щітки).
Статевим шляхом, а саме:
- під час незахищених (без контрацепції) сексуальних контактів.
- від матері до дитини, а саме під час вагітності; під час лактації (годування); під час пологів.
Основним напрямком боротьби із ВІЛ-інфекцією/СНІДом є запобігання йому.
ВІЛ-інфіковані діти можуть бути в організованих колективах на загальних підставах; підлягають тимчасовій ізоляції до одужання за наявності у них будь-яких уражень шкіри.
Важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.
Забороняється користуватися чужими бритвами, лезами, манікюрними приладами, зубними щітками, бо на них можуть зберігатися сліди контамінованої крові. Важливою умовою безпеки є дотримання гігієнічних і моральних норм. Створена сітка пунктів анонімного обстеження на ВІЛ-інфекцію.
Уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів.
Пам’ятайте!
Своєчасне тестування.
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ПОТРІБНО ПРОЙТИ ТЕСТ НА ВІЛ?
Фахівці називають такі стани:
- невмотивована втрата маси тіла;
- лихоманка невідомого походження протягом місяця;
- бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів або бактеріальні пневмонії з рецидивом;
- кандидоз ротової порожнини (язик густо вкритий білуватим нальотом);
- різні форми туберкульозу.
За наявності симптомів і підозри захворювання на ВІЛ, ви можете безкоштовно обстежитись на ВІЛ за допомогою швидких тестів (результат – через 15-20 хвилин) і своєчасно розпочати антиретровірусне лікування, яке також є безкоштовним. Людям з групи ризику й тим, хто має активне статеве життя, бажано робити тест на ВІЛ раз на три місяці.
Своєчасне лікування. Якщо вірус уже потрапив в організм, повністю його вивести не можна, але можна пригнічувати його розмноження. Антиретровірусна терапія є обов’язковою, оскільки призводить до суттєвого зниження захворюваності та смертності, пов’язаних з ВІЛ. Люди, що живуть з вірусом, які своєчасно розпочали лікування, живуть повноцінним життям. Якщо регулярно вживати ці препарати, кількість вірусу в крові й інших рідинах організму суттєво знижується, аж поки не сягне невизначуваного рівня вірусного навантаження. Це означає, що концентрація ВІЛ у крові стане настільки низькою, що її не може навіть виявити тест, а інфікований не може заразити інших. Так працює формула U=U (Undetectable = Untransmittable), що перекладається як «не визначається = не передається».
Лікар-епідеміолог Наталія Андрухович.
