«Трофей Опілля»: коли риба була не головною здобиччю

...

Сонце ще не вигулькнуло з-за туману, а берег уже ожив. Тишу, яку час від часу порушували плескіт води, шелест очерету й неголосні розмови, змінив початок ще одного риболовного турніру «Трофей Опілля». Уже традиційно його провели 19 липня — до Дня Української Державності.

Цьогоріч сюди приїхали понад три десятки рибалок. Для когось це була нагода поборотися за перемогу, для когось — перевірити власну майстерність, а для інших — просто провести день серед людей, які однаково добре розуміють ціну очікування.

Турнір уже давно став більше, ніж спортивними змаганнями. Його мета — популяризація здорового способу життя, розвиток рибальського спорту, вдосконалення техніки ловлі та підтримка дружньої спільноти, яку об'єднує любов до природи.

Захід організували Рогатинська міська рада спільно з громадською організацією «Рибалки-любителі Опілля» міста Рогатина.

Перед стартом учасників привітали керуючий справами виконавчого комітету Рогатинської міської ради Олег Вовкун та керівник ГО «Рибалки-любителі Опілля» Роман Скорбач. Особливо теплими стали слова ветерана й найстаршого учасника змагань Романа Пазюка. Його напуття нагадало всім, що справжня риболовля — це не лише про улов, а й про витримку, взаємоповагу, любов до рідної землі та вміння передавати досвід молодшим.

Кілька годин боротьби вимагали від учасників максимальної зосередженості. Кожна покльовка могла змінити підсумкову таблицю, а успіх залежав не лише від снастей, а й від терпіння, досвіду та вміння відчути водойму.

Цьогоріч переможцем турніру став Віктор Паньківський, який також здобув відзнаку в номінації «Big Fish». Друге місце посів Денис Ковалик, третє — Йосип Кромпотич.

Окремими відзнаками нагородили й переможців спеціальних номінацій. «Першу рибу турніру» впіймав Ярослав Школяр, «Найперспективнішим учасником» визнали Михайла Кота, а відзнаку «Ветеран берега» отримав Роман Пазюк.

Особливі оплески лунали для наймолодших учасників. Грамотами та пам'ятними сувенірами відзначили Артема і Матвія Гнатівих, Дарину та Настю Кромпотич, Андрія Заставного і Ярослава Школяра. Саме вони нагадують, що традиція має майбутнє тоді, коли її продовжують діти.

Не залишилася непоміченою й праця тих, хто стояв за організацією турніру. Окрему подяку за вагомий внесок у проведення заходу висловлюємо Івану Качалі, Юрію Стахурі та Світлані Роскош.

«Трофей Опілля» — це історія не лише про спортивний азарт. Це день, коли на одному березі зустрічаються різні покоління, де досвід передають без зайвих слів, а повага до природи стає спільною мовою. Тут перемогу вимірюють не лише вагою улову, а й атмосферою, яку створюють люди. Адже справжній трофей — не риба, а спільнота, яка щороку збирається разом, щоб берегти традиції, підтримувати одне одного й залишати після себе більше, ніж просто сліди на березі.

І вже традиційно наприкінці турніру всі бажали одне одному мирного неба та рибальського: ні хвоста, ні луски!