У Рогатинському аграрному коледжі відкрили меморіал 37 Героям-випускникам
Тремтяча рука повільно торкається меморіалу. Пальці зупиняються на усміхненому обличчі молодого чоловіка. Мати гладить фотографію сина так, ніби востаннє проводить долонею по його щоці. Її губи ледь рухаються. Молитва чи розмова — цього ніхто не знає. Сльози, здається, давно стали частиною її життя.
Сьогодні наша землячка прийшла сюди не лише оплакати свою дитину. Вона прийшла побачити місце, де її син залишиться назавжди. Там, де тепер не одне покоління студентів, поспішаючи на заняття, зупинятиме погляд на десятках молодих облич. Серед них — і його.
У день рівноапостольних Петра і Павла у Рогатинському аграрному фаховому коледжі відкрили та освятили Меморіал пам'яті Героїв. На ньому — 37 випускників навчального закладу, які віддали свої життя за свободу держави у російсько-українській війні (2014–2026 рр).
Тридцять сім історій, які мали продовжитися. Тридцять сім молодих чоловіків, які могли працювати на землі, виховувати дітей, старіти поруч із батьками. Натомість їхні портрети мовчки дивляться на близьких.
Меморіал постав з ініціативи директора коледжу, депутата Івано-Франківської обласної ради Ігоря Триніва. Під час відкриття керівник закладу наголосив: «Новостворений меморіал стане постійним осередком пам'яті, шани та вдячності, де щороку збиратиметься громада Рогатинського аграрного фахового коледжу, щоб вшановувати своїх Героїв-випускників».
На подвір'ї коледжу цього дня було особливо тихо. Тут зібралися ті, кому війна назавжди змінила життя: матері й батьки, дружини, діти, брати й сестри загиблих. Поруч із ними — заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Володимир Бабанін, міський голова Сергій Насалик, духовенство, депутати, викладачі, студенти, мешканці громади.
Та найважливішими гостями були саме родини. Бо кожне викарбуване тут ім'я — не лише військовий. Це чийсь син, чоловік, батько, друг...
Найважче було слухати Мар'яну Ковалишин — дружину захисника, який відійшов у вічність. Від імені всіх родин вона подякувала тим, хто долучився до створення меморіалу. Бо для земляків, які залишилися без своїх рідних, надзвичайно важливо знати: їхніх Героїв пам'ятають не лише вдома.
Після цього над подвір'ям коледжу пролунали молитви, панахида, духовні пісні, хвилина мовчання, відбулося покладання квітів. Чин освячення звершили: декан Рогатинського протопресвітеріату УГКЦ о. Дмитро Бігун, декан Черченського протопресвітеріату УГКЦ о. Василь Кривень та декан Рогатинської ПЦУ о. Володимир Гривнак.
Війна залишає після себе не лише зруйновані міста. Вона залишає розбиті серця і матерів, які роками гладитимуть фотографії своїх дітей на таких стелах.
Але вона не має права забрати пам'ять. Тепер щодня повз цей меморіал проходитимуть юнаки й дівчата. Можливо, хтось із них поспішатиме на пару, хтось мріятиме про майбутнє. І серед десятків портретів вони бачитимуть очі тих, хто колись так само сидів у цих аудиторіях, будував плани, сміявся з друзями, жив. Тридцять сім випускників більше не повернуться до свого коледжу. Втім, тепер коледж щодня зустрічатиме їх першим.
Фото:
