Шість місяців боровся за життя
Війна - ранить, калічить, вбиває. Десь у прифронтовому госпіталі в цю мить військові медики з втомленими очима протистоять самій смерті, щоб ще один захисник жив.
За таку маленьку рятівну соломинку тримався і воїн Андрій Гарасимів з с.Помонята, коли 7 червня його з відкритою черепно-мозковою травмою доставили із поля бою у Запоріжжя.
Пацієнт складний - вибухова травма, та його бажання жити було настільки непереборним, що всі ці непростих шість місяців не дозволяло впасти духом ні Андрію Гарасиміву, ані його родині. Вони продовжували непросте лікування.
Запоріжжя, Дніпро, Інститут нейрохірургії імені А.П.Ромоданова НАМН у Києві, Львів… Стіни лікувальних закладів у цих містах досі пам’ятають сльози, хвилювання і тихі молитви сім’ї, яка очікувала бодай маленької доброї новини про чоловіка і батька від лікарів. Важко навіть собі уявити ту силу волі і віру, з якими родина Гарасимів проходила складний шлях до одужання найдорожчої людини.
Та, на жаль, вчора, 28 грудня, серце захисника зупинилося. Андрію Богдановичу не вдалося вийти з коми, востаннє побачити синів, дочку, дружину, трьох сестер. Він став воїном Небесного війська.
Від близьких дізнаємось, що наш захисник народився 30 липня 1977 року у багатодітній сім’ї в селі Помонята Рогатинської громади. Закінчив Помонятську восьмирічну школу та Новороздільське середнє професійно-технічне училище №6. Отримав фах електрогазозварника ручного зварювання.Згодом працював на місцевій птахофабриці та підприємстві «РОГАТИН-КОРМ», також заробляв на життя за кордоном.
У 1999 році Андрій Гарасимів створює міцну сім‘ю. В молодої пари народилося двоє синочків – Микола і Богдан та донечка Марія. Батьки виховали їх достойними людьми.
Повномасштабна війна спонукає цивільного Андрія Гарасиміва взяти зброю та захищати рідних. Наш земляк приєднався до лав Збройних Сил України 6 березня 2022. Виконував обов'язки старшого стрільця-оператора гірсько-штурмового батальйону.
З травня 2022-го брав участь у важких боях на території Запорізької, Херсонської та Донецької областей. Зокрема, за плечима земляка бентежні Гуляйполе та Бахмут… Та, виконуючи чергове завдання щодо звільнення від окупаційних військ території України, 7 червня цього року Андрій Гарасимів потрапив під обстріл поблизу населеного пункту Лобкове Запорізької області. Відтоді воїн та його родина не припиняли боротися, але вже за життя нашого Героя.
Війна – страшна, бо завжди бере у людства найбільшу ціну. Ти можеш навчитися миритися з усіма її негараздами, але навчитися жити БЕЗ - практично неможливо.
Якби у цю страшну мить серце стало стійким, наче гранітним. А воно розбивається, бо втратило неймовірного батька, чоловіка, брата, прекрасного побратима і друга. Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття близьким і побратимам загиблого Захисника. Хай Господь дасть сили Вам пережити це невимовне горе.
Вічна пам'ять ГЕРОЮ!
Завтра, 30 грудня, Рогатинщина з військовими почестями проведе до місця земного спочинку воїна-захисника.
Кортеж зі загиблим українським військовим приїде до Рогатинської громади о 12:00 годині.
На головній площі міста відбудеться поминальна панахида та церемонія прощання.
Згодом траурна колона вирушить до рідного дому Героя, в с. Помонята .
Чин похорону розпочнеться у неділю, 31 грудня, о 13:30 год.
Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб створити живий коридор й гідно зустріти загиблого Захисника України.
