«Здобути Українську державу або загинути в боротьбі за неї»: як у Пукові відбувся ІІ «ЧупринкаФест»
У День Конституції України серед Глибоких Перелісків села Пуків відбувся ІІ Мистецько-патріотичний фестиваль «ЧупринкаФест», присвячений 119-й річниці з дня народження Головного Командира Української повстанської армії Романа Шухевича. Тут, де понад вісімдесят років тому розташовувалася його штаб-квартира, зібралися мешканці громади, творчі колективи, військові, духовенство та пластуни, аби спільно вшанувати пам'ять одного з найвидатніших провідників української визвольної боротьби.
Вузькою стежкою до галявини поволі сходилися мешканці села та гості фестивалю. Попереду, під густими кронами дерев, уже виднілася імпровізована сцена, а поруч із нею — дерев'яні лавки, які швидко заповнювалися людьми. Музиканти востаннє перевіряли інструменти перед виступами, а учасники поправляли вишиванки й традиційні вбрання. Неподалік кілька майстрів розклали вироби ручної роботи, а біля пам'ятного хреста майоріли синьо-жовтий та червоно-чорний прапори. Люди ненадовго зупинялися, розглядали меморіальне місце, віталися зі знайомими й перекидалися кількома словами. Галявину наповнював неквапливий людський гомін, який час від часу переривався співом птахів.

Коли всі зайняли свої місця, до присутніх звернулися ведучі, які нагадали про життєвий шлях Романа Шухевича, його боротьбу за незалежність України та символічність проведення мистецько-патріотичного дійства у День Конституції України. Щойно розпочалася панахида, розмови стихли, люди підійшли ближче до місця молитви, де схилили голови для вшанування воїнів УПА та всіх захисників України, які віддали життя за свободу Української держави. Посеред літнього лісу звернувся до присутніх отець Ігор Наритник: «Якщо ми навчимо своїх дітей молитви — Україна буде жива. Якщо ми навчимо своїх дітей чесності — Україна буде сильною. Якщо ми навчимо своїх дітей любити Бога — Україна матиме майбутнє».

Після кількох хвилин тиші над галявиною пролунали позивні, і ведучі оголосили мистецьке дійство відкритим. Першими фестивальну сцену наповнили голоси учнів Пуківської гімназії. У літературній композиції «Серцем єдиним — ми Україна» через художнє слово та сценічні образи вони показали біль матері, якій доводиться відпускати своїх синів на захист України, провівши паралель із долею самої держави.

Від імені міського голови Сергія Насалика до учасників звернулася секретар міської ради Христина Сорока. Вона наголосила на пророчих словах Романа Шухевича, які й сьогодні не втратили своєї актуальності, адже українці й далі змушені боротися за свою державу, мову та свободу. Конституція є уособленням тих цінностей, за які покоління українців віддавали життя. Христина Володимирівна також подякувала організаторам фестивалю, військовим і всім, хто долучився до проведення заходу, висловивши сподівання, що наступний фестиваль відбудеться вже в мирній Україні.
«Ми боремося не тому, що ненавидимо тих, хто є перед нами. Ми боремося тому, що любимо тих, хто є за нашими спинами» — Роман Шухевич.
На сцені один за одним виступали музичні колективи з Пукова, Рогатина, Черча, Добринова, Стратина, Жовчева, Чесників, Бережан (Тернопільщина) та інших населених пунктів. Поруч із досвідченими виконавцями на сцену виходили й юні учасники фестивалю, яких глядачі незмінно підтримували щирими оплесками. Над Глибокими Перелісками змінювали одна одну стрілецькі, народні, повстанські та сучасні патріотичні пісні.
Особливо тепло публіка зустріла пластунів «Станиці Рогатин». Під час виконання повстанської пісні «Гей-гу, гей-га» окремі глядачі тихо підхоплювали знайомі слова. Здавалося, що цю пісню тут знає чи не кожен. Для самих пластунів цей фестиваль уже став доброю традицією. У 2024-му вони завітали сюди під час пластового таборування та вперше взяли участь у «ЧупринкаФесті». Як зазначила зв'язкова куреня ч. 144 ім. Євгенії Головацької Наталя Пилипів: «У цьому і є пам'ять. Це об'єднує громаду, виховує молодь і показує приклад для наслідування. Не знаючи своєї історії, ми не можемо претендувати на майбутнє».
Фестиваль добігав кінця, коли зі сцени зачитали пророчий уривок зі звернення Романа Шухевича, написаний в липні 1944 року: «Ця наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити...».
Одразу після цього лісовою галявиною пролунала повстанська пісня «Десь там далеко на Волині», яку заспівали разом не лише учасники, а й глядачі.
ІІ мистецько-патріотичний фестиваль «ЧупринкаФест» завершився, однак його головна ідея залишилася незмінною — зберігати пам'ять про людей, які боролися та віддали життя за свободу і незалежність України.
Вероніка Скорбач, студентка факультету журналістики
Львівського національного університету імені Івана Франка.





