Завтра, 3 березня, громада зустріне Героя Володимира Гунчака
Він не народився воїном — він народився сином. У його долонях спершу лежало нове життя, а згодом — зброя. Та війна прийшла до Володимира Гунчака через чорні вікна й спалені подвір’я Бучі, понівечені вулиці Ірпеня та Гостомеля. Він побачив їх під час робочої поїздки до деокупованих міст і вже не зміг повернутися до звичного життя.
29 червня 2022 року Володимир Гунчак став у стрій — морський піхотинець 35-ї окремої бригади імені контрадмірала Михайла Остроградського. Молодший сержант опанував стихію безпілотників: FPV-камікадзе, скиди, «Баба Яга»… Для інших це лише техніка, а для його підрозділу «Птахи Мадяра» — тонка межа між ударом і порятунком.
Херсонський і Донецький напрямки стали його дорогами, а почесні нагрудні знаки — «Сталевий хрест», «Золотий хрест», «Хрест Доблесті» — лише тихими свідками того, що наш захисник ішов туди, куди боязко дивитися.
17 лютого ворожий дрон перетнув його небо на Добропільському напрямку Донецької області. Відтоді світ п'ятирічного синочка й найрідніших людей Володимира Гунчака став нестерпно страшним. Його сім’я віддала Україні найдорожче — не абстрактний подвиг, а живе серце, що билося для них і для нас.
Завтра, 3 березня, орієнтовно об 11:30 Рогатин зустріне Героя востаннє. На площі Роксолани відбудеться панахида та прощання із захисником. Згодом дорога пролягатиме до рідного дому Героя — у Лучинці.
У цей час просимо громаду просто бути поруч із родиною, яка втратила найдорожче. Вийти на вулиці міста й сіл і гідно зустріти нашого Захисника. Зі сльозою. З молитвою. З тишею, глибшою за будь-які слова.
Захисник повертається додому.
