Мар’ян Шрамко нагороджений посмертно орденом «За мужність» III ступеня
Хресна дорога війни... Наближається Великдень — час надії, що торкається сердець, зранених бойовими діями. Час, коли особливо хочеться бути разом і відчути, що життя триває. Та, на жаль, не для всіх...
Майже рік тому до родини в селі Загір’я мав повернутися Мар’ян Шрамко. Та замість нього прийшов документ — сухий, безжальний. Кілька рядків на папері, мов кулі в серце:
«Старший стрілець-оператор 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти, вірний військовій присязі, загинув 10 квітня 2025 року внаслідок вогневого ураження противником поблизу села Діброва Сіверськодонецького району Луганської області».
Минув майже рік. Сьогодні його мати, Катерина Іванівна, отримує нагороду сина — орден «За мужність» III ступеня. Посмертно. Вона тримає його обережно, ніби щось крихке. Дивиться так, наче шукає в ньому більше — голос, дотик, присутність.
Та орден мовчить. Він не поверне обіймів і спільних свят, не підкаже, як жити далі. Це маленький металевий знак великої любові й непоправної втрати. Тихий символ пам’яті серед безмежного океану болю.
Прикарпаття схиляє голови. Лунає «Дзвін пам’яті». Його звук розходиться повітрям, торкається людей, ніби нагадує: пам’ять жива, поки ми відчуваємо. Родини, духовенство, громада — всі поруч. Моляться. Кожен про своє, але біль у цій молитві спільний. Хтось стискає руки міцніше, ніж зазвичай. Тут немає гучних слів — лише тиша, яку час від часу прорізає звук дзвона.
У руках матері Катерини — мовчазне свідчення того, що відвага і самопожертва залишаються світлом навіть у найтемніші часи. Воно промовляє без слів: був син, був захисник. Його подвиг вимірюється не лише військовими заслугами, а людяністю, вірністю і готовністю стояти за тих, кого любиш, навіть ціною власного життя.
Мар’ян Шрамко долучився до лав Збройних сил України у серпні 2023 року. Служив стрільцем-оператором, мав звання старшого солдата. Йому було лише двадцять вісім.
Вічна пам’ять Герою.
Низький уклін родинам полеглих Захисників і Захисниць. Ми розділяємо Ваш біль, адже через нього проходить історія народу. У ньому звучить дзвін пам’яті і народжується розуміння справжньої ціни свободи.





