Свічка замість коляди: Рогатинська громада прощається з Ігорем Крупкою
На центральній площі Рогатина — шопка. Вона нагадує, що за кілька днів Різдво. Солома, фігури — усе на звичному місці. Але не серце… Воно відчуває інше: війна знову прийшла сюди — за кілька сотень кілометрів від фронту. Прийшла сиренами, мовчанням, чорними стрічками на прапорах, кортежем пам'яті про загиблого у важких боях сина. Додому повертається захисник — Ігор Крупка з села Руда.
Понад два роки його родина жила надією: «Може, в полоні». Ця думка тримала у найважчий час. Дзвінок міг змінити все. Але ДНК-експертиза принесла іншу правду — жорстку й остаточну. Батько, чоловік, син, побратим — Ігор Крупка — "на щиті".
Цього Різдва сім'я не збереться за кутею з найріднішою людиною. У Святвечір їхній шлях пролягатиме до його могили — зі свічкою, яку триматимуть тремтячі від горя руки.
У червні 2023 року Ігор Крупка був мобілізований до лав Національної гвардії України. Старший механік-водій, сержант, боєць 6-го батальйону оперативного призначення. Він виконував бойові завдання на Оріхово-Роботинському напрямку — одному з найгарячіших на фронті. Після поранення мав змогу залишитися в тилу, але повернувся до побратимів. «Вони ж молоді — як наші діти», — казав дружині.
7 листопада 2023 року сержант Ігор Крупка зник безвісти під час важких штурмових дій поблизу Роботиного. Війна часто стирає імена, дати, тіла. Лише через два роки вона дала відповідь — повернула Героя додому.
Сьогодні Рогатинська громада прощалася з військовим у Рогатині. Центральна площа стала місцем тиші, де слова втрачали вагу, а кожен подих був молитвою. Рідні, друзі, побратими, сусіди, знайомі, військовослужбовці відділення ЦВС 4 відділу Івано-Франківського РТЦК та СП м.Рогатина, знайомі і незнайомі люди…на колінах у скорботі. Панахида. Схилені голови. Сльози, які не соромляться падати.
Далі — дорога додому. У село Руда. Туди, де його пам’ятають живим. Там буде звершено чин парастасу та відбудеться церемонія поховання.
Висловлюємо найщиріші співчуття родині, друзям і побратимам Ігоря Крупки. Нехай Господь обійме вас у скорботі й дасть сили витримати біль, який не гоїть час. Пам’ять про нашого захисника залишиться з нами — у тиші площі, у різдвяній свічці, у сльозі, яку ніхто не витре.
Фото:
