Вшанування пам'яті односельців у Верхній Липиці
Пам'ять народу — це те, що забезпечує його єдність. Незалежність дається нам високою ціною. Захисники та захисниці віддають за Батьківщину найдорожче — власне життя.
У неділю у селі Верхня Липиця відбулась урочиста церемонія відкриття пам’ятних дощок трьом односельцям Мар’яну Івакіну, Андрію Батю та Андрію Вивалю.
Встановили їх на стіні Верхньолипицького ліцею. Вшанувати пам’ять мужніх бійців прийшли рідні, близькі, друзі, представники влади, священники, військові, учні та педагоги навчального закладу, односельці. Директор Верхньолипицького ліцею Надія Жирак відкрила багатолюдне віче. Одні за одним сім’ї полеглих Мар’яна Івакіна, Андрія Батя, Андрія Виваля знімають полотнище прапора з дошки…. зустрічаючись очима з рідним не стримують сльози….З ними у скорботі усі присутні. Бо добре пам’ятають своїх земляків. Витирали сльози навіть чоловіки коли четвертокласниця Діана Бать прочитала поетичну присвяту татові…. Дякувала за пошанування сина велелюдній громаді Орися Івакіна. Декан Декан Рогатинський ПЦУ о.Володимир Гривнак разом із священниками освятили меморіальні дошки. Зі словами скорботи та вдячності звернувсяся до присутніх офіцер РТЦК №4 Роман Воробець. Аматори художньої самодіяльності підготували тематичні номери.
«Сучасним захисникам і захисницям дісталася дуже важка місія у цій дорозі за незалежність,- зауважив міський голова Сергій Насалик під час виступу. - Ми пам'ятаємо кожного … сина, чоловіка, батька,… хто віддав своє життя за наш мир і нашу країну. Вшанування пам'яті про загиблих воїнів — це наша вдячність за те, що ми можемо жити, працювати й любити. Це зв'язок із тими, хто вже не зможе побачити нашу перемогу. Безмежна шана і честь кожному з них».
«Сучасним захисникам і захисницям дісталася дуже важка місія у цій дорозі за незалежність,- зауважив міський голова Сергій Насалик під час виступу. - Ми пам'ятаємо кожного … сина, чоловіка, батька,… хто віддав своє життя за наш мир і нашу країну. Вшанування пам'яті про загиблих воїнів — це наша вдячність за те, що ми можемо жити, працювати й любити. Це зв'язок із тими, хто вже не зможе побачити нашу перемогу. Безмежна шана і честь кожному з них».
Довідково:
ІВАКІН Мар’ян Валентинович.
Народився 24 вересня 1988 року в селі Городисько
Рогатинського району Івано-Франківської області. Зростав добрим, працьовитим,
надійним хлопцем. З 1995 року по 2006 рік навчався у Верхньолипицькій загальноосвітній
школі І-ІІІ ступенів, здобувши повну загальну середню освіту.
Його навчальні досягнення з предметів
були на доброму та високому рівні. Закінчив Львівське міжрегіональне вище
професійне училище залізничного транспорту. Працював у різні періоди у Львові,
Жидачеві та за кордоном.
Із 2007 року проживав у м. Жидачеві
Львівської області.
З перших днів широкомасштабного
вторгнення росії в Україну до 01 червня 2022 року перебував у складі Сил
територіальної оборони. З 01червня по
21
червня 2022 року знаходився на навчанні у воєнній частині А4267 м. Коломиї. Звідти йде захищати рідну
землю від чужинців. Разом із бойовими побратимами пройшов найважчі бої із
російськими загарбниками на сході України. Був мужнім і відповідальним воїном.
За проявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні
військового обов’язку в умовах, пов’язаних із ризиком для життя під час заходів
із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної
агресії російської федерації отримав Подяку від командира десятої окремої гірсько-штурмової бригади, полковника
Михайла СИДОРЕНКА.
7 листопада 2022 року в бою за рідну
землю поблизу населеного пункту Білогорівка Бахмутського району Донецької
області, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України, тридцяти
чотирирічний боєць-солдат Івакін Мар’ян загинув.
Указом Президента України від 10
травня 2023 року №269/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Без рідної людини залишились мама і брат.
БАТЬ Андрій Іванович.
Народився 28 травня 1993 року в селі Верхня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області. Змалку був дуже
здібним, розумним, працьовитим хлопцем. Відмінно вчився в школі, дуже любив
математику, логічно мислив, мав багато друзів та був чудовим сином. У 2009 році
закінчив Верхньолипицьку загальноосвітню
школу І-ІІІ ступенів, здобувши базову загальну освіту, та вступив у
фаховий коледж електронних приладів Івано- Франківського технічного
університету нафти і газу, обравши спеціальність «Ком п’ютеризовані
технології».
У 2012-2013 роках пройшов підготовку
в армії. З вересня 2013-го виконував обов’язки інспектора патрульної служби. У
2015 році із місцевого
відділення поліції вирушає захищати
цілісність нашої держави.
У 2022 році, буду чи за кордоном,
Андрій, побачивши новини 24-го лютого, повертається в Україну. Попрощавшись із
рідними, Андрій із місцевого військкомату йде захищати рідну землю від чужинців
.
Полтава, Суми, Харків, Запорізька
область ... Географія важких боїв, у яких бере участь відділення Андрія Батя.
Він чудовий друг для своїх побратимів. Навіть після складних боїв і контузії -
з ними, пліч-о-пліч. Цілеспрямований, виважений, вольовий Андрій серед кращих і
в умовах війни. Звільняючи землю від окупанта на Запорізькому напрямку у складі
102 сталевої бригади, захисник отримав звання «Молодший сержант».
13 березня 2023 року був нагороджений
почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних сил
України Валерія Залужного.
11 червня 2023 року під час важких
боїв у м. Гуляйполе Пологівського району Запорізької області Батя Андрія не
стало.
Без рідної людини залишились дружина ,донька
, батьки і сестра.
ВИВАЛЬ Андрій Володимирович.
Народився 20 грудня 1986 року у селі
Верхня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області. Був енергійним,
життєрадісним, послушним, завжди спішив на допомогу.
З 1993 року по 2004 рік навчався у
Верхньолипицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Мав нахил до суспільно-гуманітарних
предметів, які опанував із достатнім рівнем навчальних досягнень. Здобувши
повну загальну середню освіту, вступив у Івано-Франківський коледж ресторанного
сервісу і туризму Національного університету харчових технологій на
спеціальність «Офіціант-бармен», який закінчив у 2006 році.
Строкову службу проходив у м. Біла Церква Київської області у
сухопутних військах.
Працював у різні періоди у Львові та
за кордоном. Виріс порядною та доброю людиною. Він - середній син із трьох у
мами Галини Виваль.
22 вересня 2022 року, свідомо
повернувшись із заробітків із Польщі, був призваний у Збройні Сили України. І
тут він мужній, сміливий, рішучий, чуйний.
У Бахмутському районі Донецької
області, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України
від російських окупантів в десятій гірській штормовій бригаді «Едельвейс», 12
липня 2023 року ворожий осколок обірвав життя Героя.
Залишились без рідної людини мама та брати
.
Фото:
