"Нова соната" кімнати-музею Бориса Кудрика

...

Кажуть, що кожне місто має свою мелодію. Чи прислухались коли-небудь ви як звучить наше?..
Сьогодні його музика сумна, сповнена болю важких втрат. Та до війни Рогатин - це багатоголосся головної площі, соната годинника на костелі та партії скрипки, фортепіано, бандури, які виринають з вікон Рогатинської дитячої школи мистецтв ім. Бориса Кудрика…
А ще - Борис Кудрик. Він також є особливою мелодією нашого міста. Адже це - творець, який дається світу раз на тисячоліття. Задумайтесь на мить над унікальністю феномену нашого земляка: композитор, піаніст, диригент, акомпаніатор, педагог, дослідник, лектор, музичний критик, людина з надприродною музичною пам’яттю, яка "могла досконало відтворити на папері музичний твір будь-якої складності» …
До речі, його соната ля мінор для скрипки з фортепіано у 1932 році була нагороджена на конкурсі секції «Об’єднання українських організацій в Америці». А газета «Свобода» від 11 червня 1934 (США) зазначала, що «твір цей написаний свіжо і є одним із найкращих, які вийшли в останніх часах із рук українських композиторів».
Перед рогатинцем Борисом Кудриком були відкриті двері світу, його любив Відень. Втім, як і покоління сучасників, наш земляк відчув увесь трагізм долі прогресивного українця у лапах російського совка. Свій останній болючий ковток повітря композитор зробив в холодній Мордовії, куди був засланий тоталітарним режимом.

З таборів Борис Кудрик повернувся в Україну тільки у творах, писаних олівцем, які чудом уціліли в тюрмах. На Батьківщині немає могили, де б народ міг віддати шану творцеві. Проте маємо місце пам’яті у Рогатині. Це - стіни церковної резиденції, рідного дому Кудриків. Нині у них виховують нову еліту творців, бо тут впродовж років діє дитяча школа мистецтв імені Бориса Кудрика.

У 1997-му році у приміщення повернулася й згадка про знаного Буся. Було облаштовано кімнату-музей, який зберігає рідкісні спогади про самого композитора і славний рід священників-патріотів Кудриків, звідки він походить. А учора, 9 жовтня, «резиденція» знову зібрала дорослих і дуже юних пошановувачів мистецтва для знакової події - презентації.
Зауважимо, що цього року у музей вдихнули нове життя. І йдеться не лише про інтер’єр, який вдалося осучаснити, зробити цікавішим для туристів, але й - доповнити експозицію рідкісними фактами та речами.
На початку заходу військовий капелан о.Дмитро Бігун освятив відремонтоване приміщення. Відтак благословив вихованців та педагогів закладу на добру працю на ниві українського мистецтва.
Від імені міського голови Сергія Насалика секретар міськради Христина Сорока подякувала керівництву школи за достойне зберігання пам’яті про генія-творця Кудрика з Рогатина.
Цікаві тези про творчого земляка під час лекції розповіла викладач-методист вищої категорії Львівського музичного фахового коледжу ім.Станіслава Людкевича Роксолана Гавалюк.
Окремою подякою відділу культури Рогатинської міської ради було відзначено старання школи щодо пошанування постаті громадського діяч.
… І залунала Кудрикова музика. Її світ присутнім дарували викладачі та вихованці дитячої школи мистецтв.
Віриться, що саме тут, де юні пальці Бориса Кудрика вперше торкнулися чорно-білих клавіш, зазвучить "сучасна соната" його багатої спадщини. «Ми старатимемося зробити все для того, аби пам'ять про рогатинського генія відроджувалась, жила між молодого покоління, отримала нове дихання», - запевнив на завершення заходу директор Рогатинської ДШМ ім. Бориса Кудрика Ігор Бичинський.