Знову гіркі втрати…
Найбільший тягар війни – вона забирає світло, дуже багато світла… Людей, які змінювали цей непростий світ своєю добротою, щирістю, достойними справами. Про таких, як Сергій ЗАПОРОЖЕЦЬ із с.Потік завжди кажуть у народі «віддав би останню сорочку». Надзвичайно турботливим і людяним був наш захисник.
Навіть війна не змогла випалити тої щирості з його великого серця, тож вчинила жорстоко й немилосердно – забрала Сергія Михайловича у сім’ї, онука, друзів, побратимів… Життя стрільця ІІІ стрілецького відділення стрілецького батальйону обірвалося 4 жовтня поблизу н.п. Торське, Краматорського району, Донецької області. Воїн загинув у бою з ворогом.
З розповідей родини дізнаємося, що наш захисник Сергій Михайлович ЗАПОРОЖЕЦЬ народився 10 березня 1970 року у місті Красний Луч Луганської області. У 1984-му отримав свідоцтво про восьмирічну освіту. Згодом здобував фах зварювальника в СПТУ- 50 міста Щастя. Пройшов два роки військової підготовки у Німецькій Демократичній Республіці.
Після армії розпочинається нова сторінка життя - юнак зустрічає майбутню дружину Марію, з якою 27 квітня 1991 року творить спільну історію сімейного щастя.
Молоде подружжя оселяється у рідному селі дружини – Потік, тут народжується двоє прекрасних донечок Віталіна та Катерина. Їх батько надзвичайно любив, підтримував, старався дати достойну освіту, допомагав.
У мирний час Сергій Михайлович заробляв на життя газоелектрозварювальником на Рогатинщині. Пізніше їздив на роботу за кордон. Подорожував у різні країни.
Щасливий батько дочекався часу, щоб повінчати доньок. Особливо радів, коли вперше взяв на руки улюбленого онучка Святославчика. Мріяв показати йому світ, бути найкращим дідусем. І був ним, навіть перебуваючи в окопах.
Сергій Запорожець отримав повістку влітку 2023 року, та до лав Збройних сил України приєднався у червні цього року. Проходив службу у військовій частині «Десна» на Чернігівщині, відтак 5 тижнів перебував в Іспанії, де отримав відповідну бойову підготовку.
Повернувся в Україну та захищав територію рідної держави в Донецькому напрямку, де й відбувся останній бій нашого Героя. На жаль, родина Запорожців не обійме більше чоловіка, батька, дідуся, зятя і брата…
Близькі та друзі, яких Сергій Запорожець, до речі, мав дуже багато в Україні та за кордон, назавжди закарбують його у спогадах життєрадісним, добрим, щирим, Людиною серця та честі.
У цей важкий час висловлюємо щире співчуття родині та побратимам загиблого Героя. Хай Бог дасть сили вам знести тягар невимовного горя.
Життя Сергія Михайловича продовжиться у пам’яті кожного з нас – всіх, кого він захистив, за кого віддав своє майбутнє.
Вічна пам’ять і Царство Небесне Герою!
Про час зустрічі загиблого Захисника та чин поховання наш сайт повідомить додатково.