Ще одна втрата: Рогатинщина прощається з Героєм
...
Після масованої атаки місто знову занурене в темряву. Гудуть генератори — ніби серце, під’єднане до штучного дихання. Світла немає. Але це не та темрява, якої бояться українці. Ми давно навчилися жити без електрики... Найстрашніша темрява для нас приходить разом із війною — разом із втратою.
Сьогодні ще одна родина Рогатинської громади оплакує близьку людину. 1 лютого на полі бою в Запорізькому напрямку, внаслідок ворожого обстрілу, загинув старший солдат Олег Череватий з с.Путятинці.
Він ішов на війну не заради смерті — заради життя. 2 березня 2022 року відклав усе, щоб захищати Україну.
... Сирени. Містом прямує траурний кортеж.Громада — із заплаканими очима й вдячністю, яка вже ніколи не буде достатньою. Біль, якого не змінить час. Олег Череватий повертається у рідне село "на щиті".
Назавжди в строю.
Вічна пам’ять Герою.
Щирі співчуття родині, друзям і побратимам Олега Череватого. Нехай пам’ять про Героя стане силою жити далі та берегти те, за що він віддав життя.
Довідково:
Олег Іванович Череватий народився 15 серпня 1973 року в селі Путятинці. Після закінчення школи навчався у Рогатинському СПТУ №35. У 1991 році проходив строкову службу прикордонником на кордоні з Придністров’ям.
У 1997 році створив сім’ю. Разом із дружиною виховали трьох дітей — доньок Наталію та Софію, сина Павла. Дочекався онука. Працював на підприємствах краю, господарював на власній техніці. У 2006 році був обраний депутатом Путятинської сільської ради.
З початком повномасштабного вторгнення, 2 березня 2022 року, добровільно став до лав територіальної оборони. Служив кулеметником, згодом — водієм автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення. Після поранень і контузії повернувся на службу та брав участь в обороні Гуляйполя, за що був відзначений нагородами.
1 лютого 2024 року загинув унаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Веселий Гай Запорізької області.
Фото:
