Сьогодні його серце раптово зупинилося у львівському госпіталі
Війна пише історію втратами. Нас покидають молоді, зрілі та дуже юні... Хтось свій останній бій приймає на передовій, хтось - у лікарняній палаті, бо війна " їсть" серце та страшенно підриває здоров'я захисників.
Володимир Оліфер з с.Руда наче й пройшов зливу обстрілів і снарядів. Та, на жаль, не дочекав перемоги й мирних днів.
Сьогодні, 17 жовтня, його серце раптово зупинилося у львівському госпіталі. В 55-ть...
З розповідей родини довідуємося, що Володимир Анатолійович Оліфер народився 2 травня 1969 року в с.Руда нашої громади. Закінчив Підгородську восьмирічну школу. Продовжив здобувати освіту в Рогатинському СПТУ N35, де отримав фах тракториста-машиніста третього класу та слюсаря другого розряду. Дуже добре знався на техніці. В селі чоловіка знали більше, як «Майстра», а не Оліфера. Хист до улюбленої справи проявлявся й на підприємствах краю, де працював земляк. Коли виникали складні несправності з обладнанням, то з Володимиром часто радились, казали, що має «золоті руки».
Були у житті земляка й служба в армії та створення сім'ї , у якій виховав трьох доньок. Дочекався на світ чотирьох онуків.
У дні повномасштабної війни Володимир Оліфер не чекав на повістку, сам пішов у військкомат та став на захист держави. Виконував обов’язки водія стрілецького відділення стрілецької роти. Проходив бойові завдання у Запорізькій області.
Траурний кортеж рухатиметься до Рогатина зі Львова завтра, 18 жовтня.
Орієнтовно об 11:00 год на площі Роксолани відбудеться панахида і прощання з воїном.
Відтак кортеж попрямує до рідної оселі Володимира Оліфера у Руду.
Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб живим коридором гідно зустріти нашого захисника.
У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам'яттю нашого земляка.
Нехай душа померлого Володимира Оліфера знайде спочинок у Царстві Небесному.
Вічна пам’ять!
Володимир Оліфер з с.Руда наче й пройшов зливу обстрілів і снарядів. Та, на жаль, не дочекав перемоги й мирних днів.
Сьогодні, 17 жовтня, його серце раптово зупинилося у львівському госпіталі. В 55-ть...
З розповідей родини довідуємося, що Володимир Анатолійович Оліфер народився 2 травня 1969 року в с.Руда нашої громади. Закінчив Підгородську восьмирічну школу. Продовжив здобувати освіту в Рогатинському СПТУ N35, де отримав фах тракториста-машиніста третього класу та слюсаря другого розряду. Дуже добре знався на техніці. В селі чоловіка знали більше, як «Майстра», а не Оліфера. Хист до улюбленої справи проявлявся й на підприємствах краю, де працював земляк. Коли виникали складні несправності з обладнанням, то з Володимиром часто радились, казали, що має «золоті руки».
Були у житті земляка й служба в армії та створення сім'ї , у якій виховав трьох доньок. Дочекався на світ чотирьох онуків.
У дні повномасштабної війни Володимир Оліфер не чекав на повістку, сам пішов у військкомат та став на захист держави. Виконував обов’язки водія стрілецького відділення стрілецької роти. Проходив бойові завдання у Запорізькій області.
Траурний кортеж рухатиметься до Рогатина зі Львова завтра, 18 жовтня.
Орієнтовно об 11:00 год на площі Роксолани відбудеться панахида і прощання з воїном.
Відтак кортеж попрямує до рідної оселі Володимира Оліфера у Руду.
Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб живим коридором гідно зустріти нашого захисника.
У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам'яттю нашого земляка.
Нехай душа померлого Володимира Оліфера знайде спочинок у Царстві Небесному.
Вічна пам’ять!