Загинув унаслідок ворожого обстрілу
...
На війні побратими називали його «Трак». У цьому позивному — найбільше захоплення в житті Олега Череватого. Бо техніка для нього ніколи не була просто металом. Вона мала характер, настрій. Він чув її, розумів, де «болить», де «втомилася», дбав, щоб усе працювало справно.
«Батько міг від ранку до вечора крутитися в гаражі. Один із двох своїх тракторів склав сам», — згадує донька Наталія.
І жодна весна чи осінь у рідному селі не обходилися без Олега та його «бойових коней».
Та чотири роки тому його трактори стали в гаражі. Вперше — надовго. 2 березня 2022 року наш земляк відклав інструменти — не тому, що закінчив роботу, а тому, що почалася інша. Важливіша. Олег Череватий добровільно взяв до рук зброю, щоб захищати Україну.
Днями в Рогатинську громаду надійшла страшна звістка: старший солдат Олег Череватий загинув унаслідок ворожого обстрілу.
Зі слів рідних довідуємося, що Олег Іванович Череватий народився 15 серпня 1973 року в селі Путятинці. Після закінчення місцевої школи навчався у Рогатинському СПТУ № 35, де здобув фах за покликанням.
У 1991 році проходив строкову військову службу прикордонником на кордоні з Придністров’ям. У 1997 році створив сім’ю. Разом із дружиною у родинному дереві виплекали три молоді гілочки — доньок Наталію, Софію та сина Павла. Дочекався маленького онука.
Працював на підприємствах краю. У 2006 році обраний депутатом Путятинської сільської ради. Господарював на власній техніці, жив працею. Був добрим господарем: якщо хотів щось мати біля дому, то обов’язково досягав цього.
Але війна змушує земляка відкласти цивільне життя, щоб зберегти людське. Олег Череватий без вагань прийняв для себе важливе рішення — стати до лав ТрО. Перші роки виконував обов’язки кулеметника, згодом — водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення. І там, на війні, його знову рятувала техніка. Свої знання і вміння використовував на користь підрозділу й побратимів.
Товариші по зброї згадують, що «після виходу з оточення, чергового поранення і контузії воїн підлікувався у Запоріжжі й повернувся в Гуляйполе, щоб і далі захищати свою країну». За добру службу й оборону Гуляйполя отримав численні відзнаки.
1 лютого серце захисника зупинила ворожа «машина війни» неподалік населеного пункту Веселий Гай Запорізької області.
…У домашньому гаражі Олега Череватого стоїть техніка. Чекає. Наче й досі вірить, що господар знову зайде, прислухається до двигуна, усміхнеться і скаже: «Зараз подивимось».
Але не зайде. Не повернеться додому - до старенької мами та рідних людей… Він пішов туди, де вічний спокій.
Рогатинська міська рада висловлює щирі співчуття родині, друзям та побратимам загиблого захисника. Розділяємо Ваш смуток і горе. Молимося разом з Вами. Нехай Бог полегшить біль утрати.
Назавжди в строю. Вічна пам’ять Герою.
Про дату та час прощання з Захисником наш сайт повідомить додатково.
