Троє дітей залишилось без ТАТА

Мужній воїн, добрий чоловік, любий син, найкращий батько... Людина слова і діла. Таким він назавжди залишиться у пам’яті рідних.

Народився загиблий Герой 29 квітня 1983 року у Рогатині. У 2000 році закінчив Рогатинську ЗОШ №1. Здобув професію інженера-механіка Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Невдовзі, у 2008-му, разом з дружиною Юлією створили молоду сім’ю. Виховували трійко дітей – 10-річного Тараса та 7-річних близнюків Яну і Нелю. Захисник їх дуже любив і чи не найбільше у житті хотів, щоби діти ним пишалися. Був для своїх кровинок найкращим БАТЬКОМ у світі.

Юрій ІВАНЦІВ працював головним механіком на ТОВ ВКФ "СКЛО-ПАК"(Склозавод), а з 2013 року заробляв на хліб для сім’ї за кордоном. Рідні й знайомі пригадують, що наш Захисник був в усьому ерудований. Вмів все зремонтувати, полагодити, особливо розумівся у ремонті авто. Як кажуть в народі, мав «золоті руки». А головне - світле серце.

Звістка про війну застала Юрія за кордоном. Від шкільних років він ніколи не ховався за спини інших, ріс активним, вольовим, Людиною, яка об’єднувала однодумців навколо доброї мети. Тож, не вагаючись, повернувся додому. Хотів захистити сім’ю від лиха, що принесла московська орда!

І хоч не мав жодного військового досвіду, 9 березня 2022 року став на захист України у складі десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти. Виконував бойові завдання на сході України.

Стрілець Юрій ІВАНЦІВ загинув у бою під Мар’їнкою Покровського району на Донеччині 26 грудня 2022 року.

Під час виконання бойового завдання отримав численні поранення несумісні з життям.

Без найріднішої людини залишились батьки, дружина Юлія, троє маленьких діточок, старший брат Богдан.

Якби не ця клята війна, наш земляк міг би стати найкращим батьком. Дати дітям належну вищу освіту, вести під вінець…У купці з коханою дружиною дочекатись онуків та сивої старості …

Смерть Юрія Іванціва – це біль усієї громади, це біль - усієї країни.

Втрачати важко. Особливо тяжко втрачати своїх, тих, хто боровся за тебе, і з ким ти боровся за Україну. Хай добрий спомин про Захисника Юрія стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам'яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів.