250 років храму Святого Миколая в Уїзді
Є місця, де час нібито завмирає, а людська пам’ять звучить сильніше за дзвін. Таким осередком для Рогатинської громади є старенький храм Святого Миколая Чудотворця в селі Уїзд. Цього року, 6 грудня, пам’ятка архітектури національного значення відзначила 250-річчя.
Та це не просто ювілей — це історія багатьох поколінь, шлях людей, які приходили сюди з молитвами, надіями, радістю та тривогами.
Від ранку храм відчинив свої двері для всіх, хто прагнув спільної молитви. Дзвони линули селом, скликаючи громаду на Божественну Літургію. Парафіяни й гості єдналися в подяці за Божу любов і благословення, за можливість святкувати разом цю знаменну подію.
Історія храму сягає глибини століть. На місці теперішньої будівлі колись стояла давніша церква. В акті візитації 1741 року зокрема зазначено, що земля під святинею є “віддавна освяченою”. А 1775 року постала теперішня церква — про це свідчить напис на надпоріжнику бабинця: "Збудована церква Божа року 1775, місяця серпня, дня 18."
Дерев’яна, тризрубна, тепла й мальовнича, вона зберегла дух минулого. Її іконостас XVIII століття підносить погляд до неба. У 1827 році встановлено новий великий вівтар.
Життя святині, як і багатьох українських храмів, було непростим: у 1963 році її зачинили. Та вже у 1990 році вона знову прийняла людей — повернулися молитви, співи, дитячі голоси.
Особливою окрасою комплексу є давня дзвіниця, зведена 1735 року. Її каркасна дерев’яна конструкція, стовпова й квадратна у плані, зберігає відлуння давнини. Дзвони й зараз кличуть людей так само, як робили це понад два з половиною століття тому.
Для громади с. Уїзд Церква Святого Миколая — не просто архітектурна пам’ятка. Це тиха книга, написана руками предків. Вона тримається не лише на дерев’яних стінах, а й на людських серцях. Кожне покоління йшло сюди зі своїм — тим, що не завжди можливо висловити словами. І храм приймав усе: мовчання, біль, надію, подяку. А сьогодні — спільну молитву за справедливий мир в Україні.
Фото:
