МОЗАЇКА ТВОРЧОСТІ
Сьогодні Рогатинський історико-краєзнавчий музей "Опілля" спільно з музеєм Миколи Угрина-Безгрішного в Рогатині (Філія Музею Мистецтв Прикарпаття) та Рогатинським ліцеєм "Гімназія імені Володимира Великого" презентують виставку творчої спадщини Володимира Баляса з нагоди 119-ї річниці від дня народження митця. У виставкову залу музею "Опілля» зійшлися поціновувачі творчості земляка.
Володи́мир Ба́ляс - професійний художник, графік, ілюстратор, майстер екслібриса, скульптор, педагог, декоратор. Він зумів піднятися до вершин світової слави.
Як зауважила директор музею «Опілля» Ольга Блага: «До Рогатина повернулися його душа, його серце, вкладені у визнані всім світом мистецькі твори. Одна з найбільших його колекцій в Україні знаходиться в Рогатині - родинному місті Баляса, у гімназії ім.Володимира Великого. В збірці міститься майже 50 робіт митця (переважно ліногравюри). Творча спадщина художника й архів повернулися до Рогатина завдяки художникові Тарасові Козбуру з Лос-Анжелеса та дружині Володимира Баляса - Стефанії Баляс. Частина матеріалів надійшла до Києво-Могилянської Академії, частина - до Українського національного музею у Львові».
Поділилася своїми дослідженнями родоводу Балясів у Рогатині директор музеєм Миколи Угрина-Безгрішного в Рогатині (Філія Музею Мистецтв Прикарпаття) Тетяна Петрів.
Про важливість творчої спадщини митця, його роль під час відкриття виставки говорили Ярема Зварчук, Олег Бойкевич, Ігор Доронюк та гості зі Львова Ольга Свідзинська – директор музею-архіву пластового руху (м.Львів) й Петро Слободян – заступник директора Львівського історичного музею.
Як зауважували - Баляс був графіком з кости й крови – він жив у чорно-білому графічному світі й думав категоріями ліній і площ.
Мозаїка творчості - назва виставки дуже символічна. Адже творчість митця — це мозаїка почуттів і форм, у якій поєднуються графіка й живопис, мозаїка й паперопластика, металопластика й колір.
Кожен твір тут — це ніби окремий фрагмент, але разом вони складають єдину картину — світ митця, його бачення і відчуття часу.
Тож запрошую вас відкрити для себе цю «Мозаїку творчості», відчути енергію робіт та знайти в них щось своє, особисте.
Виставка працюватиме місяць.
ДОВІДКОВО:
1933–1937рр. вивчав графіку у Варшавській академії мистецтв де студіював малярство, ужиткову та артистичну графіку.
Підзаробляв, виконуючи графічні замовлення та беручи участь в рекламних конкурсах. Хоч графічні роботи обмежувалися ілюстраціями обкладинок, екслібрісами і рекламними малюнками промислового життя Галичини, та все ж приносили заробіток.
1936р. уперше експонував свої роботи у м. Львові на виставці Асоціації незалежних українських мистців, присвяченій митрополиту Андрею Шептицькому.
1938 р. - переїхав до м. Львова.
1939–1944рр. працював професором графіки у Львівському інституті пластичного мистецтва (м. Львів); у Львівській промислово-мистецькій школі викладав проектуваня кольорової ужиткової графіки.
Він вважався незрівняним майстром плакату. Саме в цей період художник отримав першу нагороду міста Любліна за плакат на туристичну тематику, а також нагороду за плакат з нагоди 70-річчя "Просвіти".
Під час Другої світової війни займався оформленням підручників, дитячих видань, журналів, поетичних збірок. За німецької окупації Баляс відсидів в тюрмі на Лонцького і зблизився з митцем і мистецтвознавцем Богданом Стебельським.
Після війни жив у Німеччині (радянською владою звинувачений у «формалізмі»), опинився в англійській зоні окупації (табір біженців імені Лисенка біля м. Ганновера). Тут він продовжив свою творчу діяльність. Разом з І.Кубарським вів мистецьку студію. Виставляв свої картини в Українській Спілці Образотворчих Мистців, яка мала свій осередок у Мюнхені. Не забув про пластунські традиції, долучився до відновлення куреня «Дубова кора».
1947р. брав участь у виставці в Німецькому національному музеї м. Мюнхена.
1947р. переїхав до Канади. Працював над оформленням українських видань, виготовив панно для фірми «Ітон» («Eaton»).
У Торонто у 1952–53 роках він спільно з Михайлом Дмитренком та Іваном Кубарським виконав іконостас, запроектований архітектором Юрієм Кодаком, сином українського письменника Степана Васильченка, — та розпис українського православного катедрального собору св. Володимира. Храм, збудований і розписаний у стилі козацького бароко, типового інтер’єрам церков в Україні, став одним із найкращих зразків українського церковного мистецтва в Канаді.
Брав участь у створенні іконостаса та розписі Українського православного кафедрального собору святого Володимира в м. Торонто (Канада, 1952–1953).
Проживаючи в Канаді (в Торонто, Вінніпегу), Володимир Баляс оволодів технікою мозаїки і створив низку високомистецьких мозаїк: «Козак Мамай», «Св. княгиня Ольга», «Св. князь Володимир», «Ватаг гуляє». Одна з робіт митця того часу «Дівчина зі збанком» — виконана у бронзі.
Володимир Баляс — винахідник своєрідного декоративного засобу: паперової скульптури. «Весна», «Балерина», цикл гербів та комерційних і сценічних оформлень — усі рідкісні та єдині зразки паперової скульптури, що характеризують В. Баляса як митця виняткової культури. Він створив низку скульптур з цементу й паперової маси. Техніка скляних мозаїк — і це винахід В. Баляса, який міг би мати велике застосування для монументальних композицій на стінах великих будівель. Та, на жаль, художник не зміг практично застосувати його.
1956 переїхав до США, (Лос Анджелес) продовжив працювати в жанрі церковного мистецтва (іконостас та запрестольна ікона в греко-католицькій церкві Різдва Пресвятої Богородиці, м. Лос-Анджелес). Працював кінохудожником.
Був членом Інституту мистецтва м. Сан-Дієго та Нью-Йоркської асоціації українських митців.
Винайшов паперову скульптуру. Створив низку скульптур із цементу й паперової маси («Весна», «Балерина»), мозаїки.
Останні роки життя художник прожив у США, працював над оформленням українських книжок. Тут він створив також цілий ряд ліноритів високого рівня: «Самітня неділя», «Відпочинок», «Сироти», «Дорога», «Фінал» та інші. В. Баляс є автором кількох скульптур, виконаних з металу, технікою спаювання («Ікар», «Жінка», «Атилля»).
Працював у сфері живопису, залишив понад 400 творів.
Займався оформленням плакатів.
Фото:
