Це була тиха розмова з тими, хто залишив нам волю
Сьогодні — День Героїв. На площі, що ділила біль із родинами загиблих захисників у найчорніший день, сьогодні — по-особливому тихо. Але ця тиша не порожня — вона наповнена спогадами, сльозами, болем…
Громада знову зібралася біля стели пам’яті «Воїни світла» — місця, де камінь промовляє сильніше за будь-які слова. Там, де викарбувані імена наших синів, чоловіків, братів, друзів. Понад вісім десятків Героїв, які громада втратила у війні.
Сьогодні на стелу дивилися юні пластуни. Мовчки, зосереджено, доросло. Вони стоять перед тими, хто ще вчора жив поруч, ходив вулицями краю, творив історію громади — і разом з нами дивився на небо. А нині — споглядає з небес на кожного.
Це був погляд від покоління, яке зростає, — до покоління, якому не судилося постаріти. І між ними — відповідальність. Мовчазна, як камінь.
До присутніх на вічі звернувся міський голова Сергій Насалик, який закликав громаду до єдності.
Декани Рогатинський УГКЦ о.Дмитро Бігун та Рогатинський ПЦУ о. Володимир Гривнак у супроводі священників та хору відслужили панахиду. Молитва огорнула кожне ім’я, кожну душу. Вітер підхоплював її, як крила, на яких підноситься пам’ять.
Це був не лише день скорботи. Швидше - присутності. Наші захисники з нами — у подиху, в палаючих лампадках, у тремтячих руках, що стискали свічки.
Вони не пішли. Вони залишилися — у серцях, у вірі, в обов’язку жити гідно. У кожному рішенні — бути вільними.
Стали світлом: яке веде, зобов’язує, яке не гасне.
Герої не вмирають.
Вони просто повертаються в небо.
Дякуємо. Пам’ятаємо. Несемо в серці.
Фото:
