14 лютого Україна втратила серце, сповнене любові
14 лютого… Дата у календарі, коли світ вшановує любов. Але саме цього дня Україна вкотре втратила серце, сповнене такого чистого почуття. Його удари зупинилися раптово... неподалік Роздолівки Бахмутського району. Ворожий дрон скинув вибуховий боєприпас, який смертельно травмував захисника Юрія Хіцяка з с.Черче.
З дев’ятнадцяти років Юрій став дорослим не за роками. Після смерті батька був правою рукою мами і постійно піклувався про трьох своїх братів та чотирьох сестричок.
Де б не заносила молодого парубка доля (а працював тривалий час за кордоном), щоразу повертався додому з подарунками для найближчих. Старався стати опорою у житті братів і сестер.
Так було й у листопаді минулого року, коли вперше вдалось навідатись з фронту додому на десять днів. Але невдовзі,14 лютого, у родину Хіцяків з Черча знову постукала біда. Вже десятий день Юра не виходив на зв'язок. «Щось не те…», - думалось близьким. І цьому була страшна причина. Життя 27-річного навідника кулеметного відділення трагічно обірвалося в бою.
З розповідей сім’ї дізнаємося, що Юрій Хіцяк народився 5 травня 1997 року у с.Черче на Рогатинщині. Закінчив школу у рідному селі, згодом продовжив здобувати освіту в Бурштинському торгово-економічному коледжі, де отримав професію офіціанта-бармена.
Молодий юнак пройшов військову службу в армії та будував своє майбутнє. До війни декілька років заробляв на життя у Польщі. Крім того, працював на місцевому підприємстві «Авангард». Мріяв поставити на ноги усіх братів та сестер, а ще - створити свою міцну сім’ю. Але…
24 лютого... Цей важкий день для України Юрій Хіцяк зустрів за кордоном. Почувши про повномасштабне вторгнення з новин, повернувся додому. Пішов у військкомат, щоб доєднатися до захисників, які тримають оборону українських міст, куди безперервно наступає ворог…
До лав ЗСУ воїна мобілізували трохи згодом – 4 лютого 2023-го. А далі були полігон, навчання… жорстокий фронт, де старший солдат Юрій Хіцяк у складі «Едельвейсів» виконував обов’язки навідника кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону.
У листопаді 2023-го наш захисник востаннє відвідав свій дім у Черчі. Відтак знову - бахмутський напрямок. Знову страшна війна, яка так тяжко ранить молоде серце жорстокістю.
"У середу ми з братом спілкувалася востаннє, казав іде на бойове завдання, - згадує сестра загиблого воїна. - Десять днів не виходив на зв’язок. Лише сьогодні ми отримали страшну звістку».
Рідні, друзі, педагоги згадують Юрія Хіцяка як людину великої душі.
«Він завжди був слухняний, добрий. Нагадував такого хорошого татка,бо дуже пильнував своїх братиків і сестричок. Ніколи не боявся важкої роботи», - пригадує класний керівник Ірина Володимирівна.
14 лютого війна забрала в України не просто воїна. Вона відібрала кращого сина, брата, хрещеного, друга, побратима і нашого земляка.
Рогатинська міська рада висловлює щирі співчуття родині, близьким та побратимам захисника. Розділяємо ваш біль та схиляємо голови в глибокій скорботі.
Вічний спокій душі та слава воїну Юрію Хіцяку, який віддав життя за незалежність України!
Про час зустрічі загиблого Захисника та чин поховання наш сайт повідомить додатково.