КОМПЕНСАЦІЯ ВІД ДЕРЖАВИ СІМ’ЯМ ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВИХ
...
Сім’я кожного військового, який загинув, захищаючи Батьківщину під час повномасштабної війни, має право отримати компенсацію – одноразову грошову допомогу у розмірі 15 мільйонів гривень. Це право забезпечує Постанова Кабміну №168 від 28 лютого.
Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
На допомогу від держави можуть розраховувати не лише члени сім’ї загиблого захисника, але й особи, які перебували на його утриманні.Це, зокрема:
- - батьки,
- - дружина/чоловік, які не одружилися вдруге;
- - діти, які не мають і не мали своїх сімей;
- - діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
- - діти, обоє з батьків яких загинули або зникли безвісти.
До кола членів сім’ї також належать особи, які постійно мешкають із військовослужбовцем та ведуть спільний побут. Це можуть бути не лише близькі родичі військовослужбовця (рідні брати/сестри, онуки, дідусь/бабуся, тітка/дядько), але і близькі родичі дружини, вітчима, мачуха тощо.
Основним критерієм для визначення їх як членів родини є: проживання разом, ведення спільного побуту, ведення спільного бюджету і, відповідно, витрат.
Зазначеним особам, які хочуть отримати грошову допомогу від держави, необхідно довести приналежність до кола сім’ї загиблого військового у судовому порядку в рамках окремого провадження.
Також право на компенсацію мають особи, які перебували на утриманні загиблого військового. Однак на підтвердження такого факту має бути відповідний документ. Це може бути або нотаріально посвідчений правочин, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні особи, або рішення суду, отримане в рамках порядку окремого провадження. У такому разі слід подавати заяву до суду про встановлення юридичного факту, що людина перебувала на утриманні у загиблого.
Сім’я загиблого також може отримати допомогу на проведення похорону та спорудження пам’ятника. Наразі передбачена виплата у розмірі п’яти прожиткових мінімумів станом на дату загибелі військового.
Для отримання допомоги на поховання необхідно звернутися із заявою до органів місцевого самоврядування. До неї додаються такі документи:
– паспорт та ідентифікаційний код особи, яка звертається за допомогою;
– свідоцтво про смерть військового;
– копії документів, що підтверджують ступінь спорідненості заявника та загиблого;
– копія документа, що підтверджує участь військового у бойових діях (довідка з військової частини про обставини загибелі або повідомлення про загибель захисника, що надходить рідним від військкомату).
Якщо місцева влада раптово відмовляється виплачувати грошову допомогу членам сім’ї загиблого, що передбачена на похорон, то таке рішення можна оскаржити у суді.
Для отримання компенсації у 15 млн гривень необхідно:
Родині загиблого захисника або захисниці мають видати свідоцтво про смерть після сповіщення про його загибель військкоматом або військовою частиною.
Далі членам родини загиблого слід звернутися до командира військової частини з проханням надати:
– витяг з наказу про виключення загиблого зі списку особового складу військової частини;
– документ, що свідчить про причини та обставини загибелі військового;
– витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця.
Командир військової частини має зібрати і передати родині загиблого вказані документи у 10-денний термін.
Після отримання документів від командира військової частини необхідно звернутися до найближчого територіальної центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) і написати заяву про виплату одноразової грошової допомоги, додаючи отримані документи.
Крім уже зазначених витягів та свідоцтв, необхідно додати наступні:
– копію свідоцтва про смерть військового;
– копію лікарського свідоцтва про смерть;
– копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
– копію свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам);
– копію свідоцтва про шлюб (для виплати дружині);
– копію свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям);
– копію рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
Усі копії завіряють у ТЦК СП, який приймає документи для виплати одноразової допомоги, після чого у 15-денний термін їх направляють до Департаменту соцзабезпечення Міноборони.
Спеціальна Комісія з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, отримавши документи, має протягом 30 днів ухвалити рішення про призначення компенсації або про відмову у виплаті.
У разі схвального рішення документи, розглянуті Комісією, має затвердити міністр оборони України. Лише після цього кошти для виплати компенсації у розмірі 15 млн гривень перерахують на рахунок Командування Сухопутних військ ЗСУ, а уже звідти на рахунки членів сім’ї загиблого через обласні ТЦК СП.
Якщо членам сім’ї загиблого відмовили виплачувати компенсацію у розмірі 15 млн гривень, то це рішення можна оскаржити у суді.
Важливо: строк на звернення за одноразовою грошовою допомогою становить три роки з моменту смерті військового. Компенсація розподілятиметься порівну між кожним членом сім’ї.
У разі, якщо тіло загиблого військового не змогли вивезти з окупованих територій, то факт смерті має підтвердити командир військової частини і передати відомості заступнику командира частини по роботі з особовим складом. Останній має виключити загиблого зі списку особового складу військової частини, внести відповідні дані до реєстру та сповістити близьких про його загибель. А потім уже готувати документи про смерть.
Тобто, головне, щоб обставина смерті була документально затверджена, як мінімум, командиром роти, взводу або командиром частини. У такому випадку свідоцтво про смерть видається ДРАЦСом, але на підставі документів від військової частини, військкомату. Членам сім’ї загиблого захисника необхідно звернутися до ДРАЦСу, щоб отримати свідоцтво про його смерть.
Якщо ж така інформація не була передана і особа вважається зниклою безвісти, то рідні військового також можуть розраховувати на компенсацію. За таких обставин особу можуть визнати загиблою у судовому порядку. Для отримання грошової допомоги від держави у зв’язку із загибеллю захисника України, який вважається зниклим безвісти, необхідно в порядку окремого провадження звертатися до суду.
Однак є важливий момент – суд може визнати зниклого безвісти військового загиблим не раніше, ніж через шість місяців з того моменту, коли він зник безвісти у зв’язку з воєнними діями або після двох років від дня закінчення воєнних дій.
Про зникнення безвісти військового членів його родини також має повідомляти відповідальний за роботу з особовим складом військової частини. З того моменту можна відраховувати 6 місяців, а потім звертатися до суду. Звертатися з документами до військкомату із запитом на отримання одноразової грошової допомоги члени сім’ї можуть тоді, коли отримають рішення суду, що проголошує військового померлим. Таке рішення замінятиме свідоцтво про смерть.
Крім того, рідні та близькі військових, які вважаються зниклими безвісти та/або перебувають у полоні, мають право отримувати його грошове забезпечення у повному обсязі з моменту зникнення.
Тобто не тільки ставку, але й додаткове забезпечення, яке, відповідно до постанови Кабміну від 28 лютого №168, становить 100 тисяч гривень на місяць.
Грошове забезпечення рідні військового можуть отримувати до тих пір, поки його не визнають загиблим у судовому порядку або поки його остаточно не виключать зі списків особового складу військової частини.
