До уваги аграріїв: як вберегтись від шкідників запасів зернових культур

В області почалися жнива. Цьогорічна погода вносить багато нестандартних умов для сільгоспвиробників. Це стосується як догляду  за посівами озимини, так і збереження вже зібраного урожаю, який знаходиться у складах та коморах.   Спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області звертають увагу на  необхідність попередження  розвитку шкідників запасів. 

Головна мета кожного виробника зерна – зібрати та зберегти в належному стані високоякісний урожай, аби отримати належний прибуток. Ворогом на етапі «після збирання – до реалізації, або переробки» є маленькі, але дуже небезпечні  «злодюжки» – комірні шкідники.

В Україні зареєстровано 116 видів комірних шкідників, які пошкоджують  зерно і зернову продукцію під час зберігання. Найпоширеніші з них: комірний довгоносик, малий борошняний і булавовидний хрущаки, суринамський та  коротковусий рудий борошноїди, зерновий шашіль, гороховий зерноїд, південна

комірна та млинова вогнівки, зернова міль, борошняний кліщ.  Щорічно під час зберігання через шкідників втрачається від 5–10% до 30% і  більше зібраного зерна, істотно знижується якість фуражу.

Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому – за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для  розвитку комах умов – їх кількість може різко зростати.

    Як вберегтись від шкідників? Стратегія захисту зернових запасів від шкідників ґрунтується на особливостях  їх розповсюдження, розвитку, розмноження і шкідливості, залежно від умов,

способів і режимів зберігання зерна і зернопродукції, та поєднує комплекс

карантинних, профілактичних і винищувальних заходів на всіх етапах

заготівлі, транспортування і тривалого зберігання.

Карантинні заходи спрямовані на запобігання проникнення на територію України іноземних видів шкідників. Особливу увагу необхідно приділити ретельній підготовці складських

приміщень до засипки зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалось, та зернових розсипів, відходів, сміття та очистити місця, де оселяються і накопичуються комірні шкідники: підлогу, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, пази, щілини, підпілля, тару, інвентар, обладнання) та

прискладську територію.   Зметені зразки аналізують на наявність шкідників і роблять висновки щодо

необхідності дезінсекції. Зібране сміття вивозять і знищують. Приміщення складів провітрюють, просушують, білять розчином хлорного вапна та проводять їх  дезінсекцію.

Знезараження незавантажених зерносховищ хімічними препаратами є  профілактичним заходом, оскільки зерно в складі відсутнє і, одночасно,  винищувальним відносно тих шкідників, які є в наявності в приміщенні, обладнанні і прискладській території. Дезінсекцію незавантажених складів здійснюють вологим способом,  фумігацією та аерозольною обробкою.  Обробку вологим способом рекомендується застосовувати, якщо приміщення заселені нестійкими проти інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки).  Зерносховища, в яких виявлені довгоносики, хрущаки, зерновий шашіль та

інші небезпечні і стійкі до інсектицидів шкідники, слід піддавати фумігації або  аерозольній обробці. Одночасно знезаражують прискладську територію, зерноочисну техніку, інвентар, транспортери, тару.

Дезінсекційні та фумігаційні роботи виконують із суворим дотриманням  правил безпеки, обумовленими Законом України «Про захист рослин», «Про пестициди і агрохімікати», санітарними правилами, «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» і іншими, а також

відповідними інструкціями викладеними на упаковці придбаного пестициду.

Щедрих всім врожаїв!