Мистецтво, що говорить голосом незламності: ветеран Олександр Лисий — учасник проєкту «Мистецтво Нескорених»
...
26 квітня 1937-го світ завмер від звістки про бомбардування містечка Герніка на півночі Іспанії. Трагедія стала відомою не лише завдяки численним свідченням, а й відомому монументальному полотну Пабло Пікассо «Герніка», у якому митець передав нелюдський жах війни та її нищівну силу. Картина перетворилася на символ страждання, болю й хаосу, що поглинає мирні життя, коли на землю приходить війна. Саме мистецтво дозволило світу побачити правду очима тих, хто пережив цю катастрофу.
Події в Україні, що тривають уже понад одинадцять років, особливо з лютого 2022-го, знову змусили світ зупинитися. І так само, як Пікассо прагнув привернути увагу до трагедії Герніки, українські митці сьогодні розповідають про нашу боротьбу мовою образів, фотографій і текстів, у яких переплітаються біль, досвід і надія.
Серія з семи картин нашого земляка, ветерана Олександра Лисого, наскрізь пронизана розумінням війни. Молодий автор був у самому її епіцентрі — він творив майбутнє країни на Майдані, а згодом і на фронті. Його непростий бойовий шлях став основою художнього висловлення, яке отримало особливу силу під час інклюзивного мистецького заходу «Мистецтво Нескорених». Подія відбулася вчора в Івано-Франківську, у готелі «Надія», напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю.
Проєкт «Мистецтво Нескорених» об’єднав тих, хто, попри тяжкі випробування, зберіг любов до життя та прагнення творити. Митці Прикарпаття з різними життєвими долями нагадали світу, що перемога — це також здатність щодня підводитися й рухатися вперед, а справжня сила вимірюється незламністю духу. Подія стала простором, де талант учасників звучить як символ відваги та відродження. Це не просто виставка — це голоси людей, які пройшли війну, втрати й біль, і повернулися з досвідом, який назавжди змінює людину. Водночас - зберегли здатність творити та ділитися пережитим.
У роботах нашого земляка-ветерана з Приозерного, Олександра Лисого, немає випадкових деталей. Кожен штрих дихає пам’яттю про два світи: Україну довоєнну та Україну, поранену війною. Це полотна, до яких хочеться підходити тихо й дивитися довго, серцем. У них — історія країни, у життя якої жорстоко увірвалися бойові дії: біль утрат, ніжність пам’яті, сила молитви й кров незламності. Це фрагменти внутрішнього світу людини, яка пережила контузії, втрату побратимів у боях за Бахмут і водночас зберегла здатність говорити через колір і форму.
У кожній із семи картин — посттравматичний досвід, але не як тягар, а як джерело переосмислення. У кожному мазку — пам’ять про тих, хто не повернувся. У кожному образі — боротьба за себе, за життя, за світло після темряви. Це мистецтво про стійкість і відновлення.
Завдяки таким авторам, як Олександр, українська культура стає не лише способом самовираження, а й засобом збереження правди для майбутніх поколінь — водночас філософським і глибоко реалістичним.
Участь Олександра Лисого в заході стала можливою завдяки ініціативі та супроводу Ветеранського простору Рогатинської громади. Команда простору допомогла з організацією, координацією та логістичним супроводом. А Рогатинська міська рада підтримала ініціативу, забезпечивши паливо для поїздки.
Після завершення події команда Ветеранського простору зателефонувала Олександрові, щоб розпитати про його враження. Він щиро дякував за підтримку, був зворушений увагою та можливістю представити свої роботи. Особливо наголосив, як важливо відчувати поруч громаду, яка чує й підтримує. Під час події воїн також познайомився з іншими учасниками — ці нові контакти стануть черговим кроком до подальшої співпраці, взаємопідтримки та спільного руху вперед.
ДО СЛОВА: захід «Мистецтво Нескорених» є частиною ширшої роботи з формування ветеранської політики в області. Вона охоплює не лише медичну чи матеріальну підтримку, а й створення умов для розвитку, самовираження та повернення до повноцінного життя. Це — про гідність, визнання та людяність. І ми пишаємося, що серед учасників цього важливого проєкту — наш земляк.
Події в Україні, що тривають уже понад одинадцять років, особливо з лютого 2022-го, знову змусили світ зупинитися. І так само, як Пікассо прагнув привернути увагу до трагедії Герніки, українські митці сьогодні розповідають про нашу боротьбу мовою образів, фотографій і текстів, у яких переплітаються біль, досвід і надія.
Серія з семи картин нашого земляка, ветерана Олександра Лисого, наскрізь пронизана розумінням війни. Молодий автор був у самому її епіцентрі — він творив майбутнє країни на Майдані, а згодом і на фронті. Його непростий бойовий шлях став основою художнього висловлення, яке отримало особливу силу під час інклюзивного мистецького заходу «Мистецтво Нескорених». Подія відбулася вчора в Івано-Франківську, у готелі «Надія», напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю.
Проєкт «Мистецтво Нескорених» об’єднав тих, хто, попри тяжкі випробування, зберіг любов до життя та прагнення творити. Митці Прикарпаття з різними життєвими долями нагадали світу, що перемога — це також здатність щодня підводитися й рухатися вперед, а справжня сила вимірюється незламністю духу. Подія стала простором, де талант учасників звучить як символ відваги та відродження. Це не просто виставка — це голоси людей, які пройшли війну, втрати й біль, і повернулися з досвідом, який назавжди змінює людину. Водночас - зберегли здатність творити та ділитися пережитим.
У роботах нашого земляка-ветерана з Приозерного, Олександра Лисого, немає випадкових деталей. Кожен штрих дихає пам’яттю про два світи: Україну довоєнну та Україну, поранену війною. Це полотна, до яких хочеться підходити тихо й дивитися довго, серцем. У них — історія країни, у життя якої жорстоко увірвалися бойові дії: біль утрат, ніжність пам’яті, сила молитви й кров незламності. Це фрагменти внутрішнього світу людини, яка пережила контузії, втрату побратимів у боях за Бахмут і водночас зберегла здатність говорити через колір і форму.
У кожній із семи картин — посттравматичний досвід, але не як тягар, а як джерело переосмислення. У кожному мазку — пам’ять про тих, хто не повернувся. У кожному образі — боротьба за себе, за життя, за світло після темряви. Це мистецтво про стійкість і відновлення.
Завдяки таким авторам, як Олександр, українська культура стає не лише способом самовираження, а й засобом збереження правди для майбутніх поколінь — водночас філософським і глибоко реалістичним.
Участь Олександра Лисого в заході стала можливою завдяки ініціативі та супроводу Ветеранського простору Рогатинської громади. Команда простору допомогла з організацією, координацією та логістичним супроводом. А Рогатинська міська рада підтримала ініціативу, забезпечивши паливо для поїздки.
Після завершення події команда Ветеранського простору зателефонувала Олександрові, щоб розпитати про його враження. Він щиро дякував за підтримку, був зворушений увагою та можливістю представити свої роботи. Особливо наголосив, як важливо відчувати поруч громаду, яка чує й підтримує. Під час події воїн також познайомився з іншими учасниками — ці нові контакти стануть черговим кроком до подальшої співпраці, взаємопідтримки та спільного руху вперед.
ДО СЛОВА: захід «Мистецтво Нескорених» є частиною ширшої роботи з формування ветеранської політики в області. Вона охоплює не лише медичну чи матеріальну підтримку, а й створення умов для розвитку, самовираження та повернення до повноцінного життя. Це — про гідність, визнання та людяність. І ми пишаємося, що серед учасників цього важливого проєкту — наш земляк.
Фото:
