Підмихайлівський округ: Моє село — краплинка України
Кожен з нас знає, що рідне село міцно тримає в пам’яті батьківський поріг, смак домашнього яблука чи криничної води, лагідні руки бабусі, цікаві оповідки дідуся… Бо ж воно переплетене прадавніми коренями сільських родоводів. На цих коріннях й тримається міцно село….На затишну батьківську світлицю перетворився сільський клуб у Підмихайлівцях минулої неділі. Зустрічав гостей барвистими давніми та сучасними вишивками, запашним запахом хліба, різноманіттям витворів талановитих рук людських, якими багатті села Підмихайлівського старостинського округу. В цей день тут відбулась ще одна зупинка мандрівної ініціативи «Моє село – краплинка України» проєкту «Спадок». Підмихайлівці, Журів, Григорів – на перший погляд, звичайні українські села. Та це, насправді не так. Кожне має своє неповторне обличчя, свою самобутню історію. Журівська ікона Богородиці, монастир у Підмихайлівцях, Омель»ян Огоновський….. Різні – та єдині…. Відчувалось впродовж усього урочистого дійства, що округ не просто адміністративна одиниця, а одна велика родина, тож святкування було по-родинному затишним. Це було відчутно у кожному злагодженому та лаконічному виступі зі сцени місцевих аматорів, теплих та щирих словах вітань старости Оксани Дремлюх, благословеннях о. декана Мирослава Любінця та о. Андрія Тимончака.
Майстерно, у виконанні місцевих колективів, звучало чимало концертних номерів, розповідей про кожне село. Аматори художньої самодіяльності, презентуючи села, багаті на історичні сторінки, переплітаючи їх із тематичними концертними номерами, об’єднували у своєрідне перевесло різні покоління, які жили в селах, від воїнів УПА до сучасних захисників. Своїх односельців – захисників, воїнів ЗСУ, які зі зброєю у руках захищають нашу землю, в залі вшанували поіменно.
Працював благодійний ярмарок на підтримку Збройних сил України. Зазначимо, що того дня було зібрано понад 15 тис. грн. Їх вирішили передати односельцям, воїнам ЗСУ.
Вітаючи жителів старостинського округу, секретар міської ради Христина Сорока від імені міського голови дякувала їм за відвагу та щирість, працьовитість й талант, за те, що зберігають місцеві традиції, культурні надбання. Коріння роду потребує догляду, а наші традиції, обряди це як символ нашої незламності й сили духу, наша закодована воля і самобутність. Гучна відповідь тим, хто прагне стерти нас із лиця землі. Це знак того, що нас не зламати. Символічно, такі проєкти - це як влучно підмітили священники під час виступу: «послання і мертвим і живим і не народженим».
Фото:
