Достойно зустріньмо Героя
«Вікторія» у перекладі з латинської означає
«перемога». Саме це ім’я своїй маленькій донечці, народженій у 2024-тому році,
дав татко, сподіваючись на якнайскоріше закінчення війни та довге і щасливе
життя зі своєю молодою сім’єю. Але війна не шкодує нікого.
Сьогодні
маленька Вікторія ще не розуміє, що вже ніколи не гойдатиметься у міцних
таткових обіймах, без остраху не підлітатиме аж до хмар, знаючи, що татусеві
руки завжди спіймають, не дадуть упасти. Нині її світ змінився, як і світ
усієї родини захисника. Додому «на щиті»
повертається Назар Северинович Павуз, уродженець с. Руда Рогатинської громади.
Назар
Павуз народився 2 вересня 1989 року. Зростав у багатодітній родині, тож знав,
що таке праця та турбота про рідних. Після закінчення місцевої початкової школи
та Підгородської дев’ятирічки, отримав фах електрозварювальника у Перемишлянському
професійному ліцеї. Працював у одній з будівельних фірм Львова. Любив спорт.
Футбол, був його емоційним розвантаженням від важких робочих буднів. З коханою Наталею створив
сім’ю і у квітні 2024-того у подружжя народилася довгоочікувана донечка.
З початком повномасштабної війни звиклий ритм
життя змінився для кожного українця. Одягнув військову форму і Назар. Він був
мобілізований до лав Збройних сил України у грудні 2022 року. Служив у ремонтно
- технічних військах. Майже три роки сумлінно виконував військовий обов’язок.
Та навіть молоде серце не витримує напруги війни. Останнім часом 35-річний
військовослужбовець скаржився на
проблеми зі здоров’ям. Ніхто не сподівався найгіршого, адже молодий організм
швидко відновлюється. Але не цього разу. 12 липня 2025 року серце Назара Павуза
зупинилося. Без найріднішої людини залишились дружина Наталя, донечка Вікторія,
мама Михайлина, тато Северин, брат Тарас і сестра Мар’яна.
Сьогодні,
14 липня зболена рогатинська площа знову зустрічатиме Героя. На майдані
Роксолани о 16-тій годині відбудеться церемонія прощання та панахида за
померлим захисником Назаром Павузом. Просимо жителів громади достойно зустріти
Героя та розділити з його рідними біль утрати. Нехай наша спільна молитва буде
розрадою у цей день смутку.
Вічна
пам’ять захиснику, чиє серце билося заради кожного з нас!
