Всеукраїнська акція “Запали свічку”: світло нашої пам’яті
У нашій культурі свічка — це давній, тихий знак пам’яті про тих, хто відійшов у вічність. Але традиція ставити її саме на підвіконня, щоб її світло бачили здалеку, належить Джеймсу Мейсу — американському досліднику Голодомору, який зробив усе, аби світ дізнався правду про нашу національну трагедію.
Він писав:
“Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: в національний день пам’яті жертв 1933-го (четвертої суботи листопада) визначити час, коли кожен громадянин цієї землі, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих. Це було б гідною відповіддю на слова о. Олександра Биковця, який став священиком в Америці: «...Всі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало передовсім: чи знатиме світ про це, чи світ щось скаже?.. І друга проблема — ще більш духовна: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?» Навіть сім десятиліть опісля свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю!” – Джеймс Мейс, газета “День”, 18 лютого 2003 року. (Джеймс Мейс, газета “День”, 18 лютого 2003 року)
І цей простий вогник став одним із найважливіших символів нашої національної пам’яті.
Щороку, в четверту суботу листопада, Україна завмирає у спогаді. І цього року, 22 листопада о 16:00, ми знову схилимо голови у загальнонаціональній хвилині мовчання. Ми згадаємо мільйони тих, кого забрали Голодомор 1932–1933 років і масові штучні голоди 1921–1923 та 1946–1947 років. Це не просто дата у календарі — це день, який болить нашому народові вже багато поколінь.
22 листопада — день світла серед темряви.
Закликаємо кожного:
Закликаємо кожного:
- о 16:00 год вшанувати пам’ять хвилиною мовчання;
- після заходу сонця запалити свічку на підвіконні — вдома чи в офісі, щоб її тепло і світло були видимі зовні.
Нехай кожен вогник стане знаком того, що наша пам’ять і наша любов сильніші за смерть.
Нехай він промовляє за тих, кого вже немає з нами, і тримає світло, яке ми разом ніколи не дамо згаснути.
Нехай він промовляє за тих, кого вже немає з нами, і тримає світло, яке ми разом ніколи не дамо згаснути.
Де б ви не були — запаліть Свічку пам’яті.
Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну.
