НАШІ ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИ

Софі́я Володи́мирівна Федо́рцева (уроджена Сабат) - українська акторка.

Народилася Софія Сабат 8 березня 1900року, у селі Помонята (нині — Рогатинського району Івано-Франківської області) — 15 червня 1988 р, Львів) — драматична акторка героїко-трагедійного плану й майстер мистецького читання, народна артистка УРСР.

Закінчила польську середню школу у Стрию.

У 1920 році закінчила Вчительський інститут (Жіночу семінарію) у Львові, отримала диплом вчительки. Того ж року взяла шлюб з Федем Федорцівим, з яким зестрічалася близько двох років.

Видавши себе за польку, вступила драматичної студії при Львівській консерваторії (українців туди не брали), закінчила її у 1923 р.

З 1923 працювала естрадною артисткою мистецького читання у Львові.

У 1926 році дебютувала на професійній сцені у ролі Олени у мелодрамі «Тайфун» під керівництвом Й. Стадника.

У 1927 отримавши запрошення до театру «Березіль», звернулася до уряду УРСР з проханням про дозвіл приїхати до радянської України. Переїхавши до Харкова, як думала, тимчасово, невдовзі перевезла туди свою доньку (чоловік залишився у Львові та помер 5 березня 1930 р. у лікарні після невдалої операції).

З 1927 року працює у театрі «Березіль», з 1934 — у Харківському академічному українському драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка.

З 1946 року народна артистка УРСР.

У 1960 залишила театр.

Померла 15 червня 1988 р. у Львові. Похована на 75 полі Личаківського цвинтаря.

Софія Фецорцева — автор спогадів про Леся Курбаса, І. Мар'яненка, П. Тичину, В. Стефаника, Ф. Федорцева. Авторка цікавого репортажу "Березіль" на мандрівці" ("Діло", 1930), про гастрольні виступи березільців у Херсоні, Запоріжжі, Дніпропетровську, відвідини Дніпрових порогів тощо.

Софія Федорцева «Березіль» на мандрівці». Матеріал газети «Діло» 1930 рік.