Види та профілактика гельмінтозів
...
Гельмінти
або паразитичні черви в людському організмі поводяться дуже приховано. Симптоми
імунної реакції на зараження паразитами дуже
подібні до симптомів грипу, харчових отруєнь, алергії, синдрому хронічної втоми тощо. А
про зараження свинячим ціп'яком, стрічковим черв'яком, що досягає 3 метрів в
довжину, можна не здогадуватися протягом усього терміну його життя – 2-3 роки. Сьогодні ми поговоримо про гельмінтози, а також про
препарати-антигельмінтики та про те, чому не варто приймати їх «просто для
профілактики».
Більшість гельмінтів, поширених в
наших краях, заселяють кишечник. Однак деякі види паразитів можуть оселитися і
в тканинах організму – м'язових, легеневих, мозкових, тканинах очного яблука
тощо.
Всі гельмінти, що паразитують в
людському організмі, діляться на три категорії:
· Круглі черви – нематоди: аскариди, гострики, трихінели,
анкілостоми та ін. Нематодози – «найпопулярніші» паразитарні захворювання. Як
повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), ними одночасно
заражені більше мільярда людей у світі (в загальній же складності різними
гельмінтами заражені більше двох мільярдів людей).
· Черви-сисуни – трематоди. Вони вражають печінку, жовчні та
сечові шляхи, підшлункову залозу, кишечник, легені, кров. Найпоширеніші
трематодози – опісторхоз, шистосомоз, клонорхоз, фасціольоз та ін. Причому
деякі з них здатні провокувати канцерогенез – розвиток пухлин.
· Стрічкові черви – цестоди. Їх на даний момент відомо 3500
видів, причому кожен з них може паразитувати в людському організмі. Яка саме
цестода облюбує ваш організм, залежить від того, в якій країні ви живете. Одне
з головних джерел зараження цими паразитами – риба, яка не пройшла повноцінну
термічну обробку. Ехінококоз, дирофіляріоз, теніоз, теніаринхоз – цестодози, що
вражають не тільки людину, але й домашніх тварин.
Гельмінти пригнічують імунні
реакції, в результаті чого страждає захист організму. Вони провокують алергії,
травні розлади, порушують функції внутрішніх органів. Організм отруюється
продуктами обміну та розпаду гельмінтів, страждає від механічних пошкоджень і
пригнічення імунної та нервової систем.
Крім того, присутність паразитів:
· знижує ефективність вакцинацій;
· ускладнює перебіг різних супутніх
захворювань;
· негативно позначається на зростанні
та розвитку дітей, працездатності дорослих;
· провокує зміну біоценозу кишечника
та активацію росту «поганої» мікрофлори (патогенної та умовно-патогенної –
наприклад, грибків роду Candida,
що викликають кандидози).
Загалом, лікувати гельмінтози дійсно
необхідно. Але робити це потрібно розумно.
Лікування
гельмінтозів. Ліки від глистів
Колись, для боротьби з глистами, використовувалися в основному, рослинні засоби – чоловіча
папороть, цитварний полин, хеноподієва олія тощо. У наш час для цих цілей застосовуються
синтетичні речовини. Тому деякі застарілі препарати (вищеназвані рослинні, а
також гексілрезорцин, чотирихлористий вуглець та ін.) виключені з лікарської
антигельмінтної номенклатури, а деякі залишилися, але використовуються дуже
обмежено (квітки полину та пижма, тимол, сірка, гарбузове насіння та ін.).
Сучасні антигельмінтики діляться на
групи, в
залежності від їх основного впливу, на гельмінти різних класів (цестоди, нематоди,
трематоди). Деякі ліки здатні справлятися з гельмінтами кількох різних класів.
Але важливо пам'ятати, що не існує поняття «найкращі ліки від глистів»
– все залежить від того, який саме паразит окупував ваш організм.
Сьогодні більшість антигельмінтних
препаратів виробляються на базі шести основних діючих речовин – альбендазолу,
мебендазолу, празиквантелу, пірантелу, адипінату піперазину та левамізолу.
Профілактика
гельмінтозів
Зрозуміло, профілактика зараження
гельмінтами повинна проводитися. Але тут мається на увазі аж ніяк не
медикаментозна профілактика. Щоб мінімізувати ризик підхопити
«непроханих гостей», просто намагайтеся дотримуватися двох головних правил:
· Мийте руки. Найпоширеніші в наших краях
нематодні зараження (токсокароз, аскаридоз, ентеробіоз) та ехінококоз недарма
називаються хворобами брудних рук. Тому, як би банально це не звучало – мийте
руки, часто та ретельно. Тим більше зараз, на тлі коронавірусної пандемії, це
елементарне правило гігієни набуло ще більшої осмисленості.
· Дотримуйтесь «харчової гігієни». Яйця паразитів можуть потрапити в
організм з немитих фруктів, овочів, зелені – тому добре промивайте їх під
проточною водою. А ще підвищену небезпеку становлять м'ясо та риба, які не
пройшли достатню термічну обробку. Личинки паразитів особливо часто
зустрічаються в рибі коропових порід, а також можуть підстерігати вас і в ікрі
домашнього посолу, особливо в щучої, де люблять селитися личинки широкого
лентеця. У сирому фарші та біфштексах з кров'ю можуть бути личинки бичачого чи
свинячого ціп'яка.
Крім нормальної термічної обробки є
і ще один надійний спосіб знезаразити м'ясо і рибу – проморозити їх. Для цього
підійде побутова морозилка з температурою -20оС. Витримайте там рибу або м'ясо
протягом мінімум двох діб – і можете бути спокійні: личинки більшості паразитів
не витримують такого «випробування холодом».
Будьте здорові!
Фельдшер-лаборант
мікробіологічної лабораторії Рогатинського
відділу ІФ РВ ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Галина Грещук.
