Вода – фактор передачі кишкових хвороб

Питна вода повинна бути безпечною в епідемічному відношенні та відповідати вимогам державних санітарних норм і правил.

Вода може стати фактором передачі інфекційних захворювань – кишкових інфекцій. Тривалість виживання у воді патогенних мікроорганізмів становить від декількох днів до декількох місяців. Через питну воду можуть передаватись збудники поліомієліту, лептоспірозу, сибірської виразки, туляремії, бруцельозу та ін.

Ризик попадання в колодязь збудників кишкових інфекцій зростає, тоді коли разом із дощовими водами до колодязів потрапляють забруднені господарсько-побутові стічні води від вигрібних ям, вбиралень, гноєсховищ тощо. Вони є джерелами нітратів у воді,  забруднюють грунт, воду, становлять загрозу здоров’ю, особливо дітям.

Годування грудного віку немовлят сумішами на воді з підвищеним вмістом нітратів (більше 50,0 мг/дм3) викликає захворювання на водно-нітратну метгемоглобінемію. Тому спеціалісти Рогатинського  відділу Івано-Франківського районного відділу  ДУ «Івано-Франківський ОЦ КПХ МОЗ» проводять лабораторне санітарно-хімічне дослідження, а також бактеріологічний аналіз води криниць, локальних та централізованих водопроводів, що дає можливість оцінити її якість і безпечність.

З часом у колодязі нагромаджується мул, що погіршує смак і запах води та є сприятливим середовищем для розмноження хвороботворних мікробів. Для запобігання замулювання та інфікування води, колодязь необхідно один раз на рік очищати від мулу, при необхідності ремонтувати та проводити його дезінфекцію дезінфікуючими середниками.

Доброякісну питну воду можна одержати з джерела надійно захищеного від забруднення, а також коли вода очищається і обеззаражується (хлорування, озонування, ультрафіолетове опромінення та ін.).

Кількість розчинених у воді  органічних і неорганічних нетоксичних речовин (хлориди, нітрити, нітрати та ін.) і хімічних елементів не повинна перевищувати нормативи установлені державними санітарними нормами –ДСаНПіН  2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

  Міри профілактики: з метою недопущення виникнення кишкових інфекцій в зонах можливого затоплення територій населених пунктів:

- дотримання санітарно-гігієнічних вимог до облаштування джерел водозаборів;

- своєчасне виявлення та ліквідація поривів на водопроводах;

- очистка, дезінфекція джерел водозаборів, водозбірних резервуарів, промивка тупікових віток водопроводу, ревізія оглядових колодязів;

- проведення очистки індивідуальних і громадських криниць, їх дезінфекція;

- своєчасне виявлення хворих, ізоляція бактеріоносіїв та їх лікування, дотримання правил особистої гігієни.

Санітарний благоустрій, доброякісна питна вода, харчові продукти – важливі умови профілактики гострих кишкових інфекцій. Головам та старостам територіальних округів необхідно проводити належні заходи щодо забезпечення населення доброякісною питною водою, щодо благоустрою населених пунктів: покращити санітарну очистку територій населених пунктів, організацій, установ незалежно від форм власності та вирішувати питання утилізації твердих побутових відходів.