23 вересня Рогатинщина знову схилить голову в тиші прощання — цього разу перед Юрієм Абаровським
Є дороги, якими люди повертаються додому. А є ті, якими повертаються назавжди.
23 вересня Рогатинщина чекатиме Юрія Абаровського. Не з фронту. Не у відпустку. Востаннє...
Нашому захиснику було 48 років, і за цією цифрою — не статистика, а ціле життя: праця, родина, турбота про близьких і підтримка тих, хто був поруч.
Львів’янин, випускник школи № 59 та Львівського поліграфічного фахового коледжу Національного університету «Львівська політехніка», він знав ціну щоденній праці.Працював оператором ливарних верстатів у товаристві з обмеженою відповідальністю «ЮОН». Захоплювався футболом і шахами, любив прості речі, у яких і ховається справжнє життя.
Рідні згадують нашого захисника добрим, спокійним, щирим і працьовитим — людиною, яка з повагою ставилася до старших і берегла свою родину.
Для когось він був чоловіком, для когось — батьком, братом чи другом. А для всіх, хто знав Юрія, — просто гідною людиною, яку пам’ятатимуть за спокійним голосом і щирістю.
А потім у його життя , як і в життя мільйонів українців, увійшла війна.
У 2023 році Юрій пішов захищати Україну. На Донецькому напрямку став між війною і тими, кого любив, у складі 356-го навчального артилерійського полку Сухопутних військ ЗСУ.
30 червня 2024 року серце воїна зупинилося. Для рідних разом із ним зупинився час.
Війна забрала ще одного чоловіка, але не змогла забрати його ім’я, любов до сім’ї та пам’ять про нього.
23 вересня ця пам’ять приведе людей до Беньківців нашої громади — туди, де земля прийме нашого захисника навіки.
Чин похорону Героя розпочнеться об 11:00 год у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у м.Львові.
Близько 11:30 год відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
А о 14:00 у Беньківцях Рогатинщина проведе свого воїна в останню дорогу.
Шановні жителі громади! Просимо вас завтра, 23.09.2026 р., зустріти з молитвою й лампадками домовину з тілом нашого загиблого Героя.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Юрія Абаровського. Немає слів, які можуть вмістити такий біль. Є лише схилені голови і мовчання.Нехай Господь дасть силу родині пережити найтяжчі дні.





