"АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ — УКРАЇНСЬКИЙ МОЙСЕЙ"
160 років з дня народження Митрополита, який навчив нас іти дорогою служіння.
Кажуть, справжня велич людини вимірюється не титулами, а здатністю відмовитися від зайвого заради ближнього.Якось, перебуваючи за кордоном, Митрополита Андрея Шептицького запитали:
— Чому ви не наймете таксі і ходите пішки?
Він відповів:
— Таксі коштує доляр. За ці кошти галицька дитина-сирота може прожити цілий тиждень.
Ця проста, але промовиста відповідь відкриває його справжню суть — скромну, співчутливу, глибоко людяну. Для себе — крок пішки, хоч тіло слабке. Для сиріт — тиждень життя.
І таких фактів — сотні, тисячі…
З них постає інший Шептицький — не лише Митрополит, нащадок великого роду, духовний провідник, а людина з Богом у серці, яка мислила і діяла крізь любов до ближнього. Він не лише проповідував добро — він ним жив. Розвивав Україну не політичними гаслами, а філософією серця, що поєднувала віру, освіту й доброчинність.
Сьогодні у стінах Рогатинського історико-краєзнавчого музею “Опілля” відбулася презентація банерної виставки Інституту історії Церкви Українського католицького університету “АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ — УКРАЇНСЬКИЙ МОЙСЕЙ”, приуроченої 160-річчю від дня народження Великого Українця.
Відкрила захід директор музею Ольга Блага, яка поділилася промовистими фактами про митрополита і його зв’язок із нашим краєм.
Слова вдячності та підтримки прозвучали й від секретаря міської ради Христини Сороки, яка наголосила на значущості цієї події для Рогатинської громади.
Особливим гостем заходу став отець Тарас Бублик — кандидат історичних наук, старший викладач кафедри церковної історії Українського католицького університету, який глибоко й натхненно розповів про духовний і національний вимір спадщини Митрополита.
У рамках пам'ятного дійства також відбулися:
- презентація збереженого іконопису села Помонята;
- демонстрація відеоматеріалів “Історія одного приїзду: Шептицький у Рогатині на початку ХХ століття”.
Ця виставка — не тільки про історію та дослідження. Вона про світло, яке залишається після людини, коли її кроки стихають, але її дух і далі веде народ.
Митрополит Андрей Шептицький був і залишається українським Мойсеєм — тим, хто виводив нас із мороку поневолення до світла віри, освіти, самоповаги.
І сьогодні, коли ми знову на тернистому шляху, його приклад — як нагадування: жити не для себе, а для України і для людини.
Фото:
