Це Прапор наших минулих, сьогоднішніх і майбутніх перемог
Український Прапор… Обпалений війною, але незнищенний. Як і ми. Він здіймається над кожним містом і селом, тріпоче на бронежилетах воїнів, у руках дітей, у серцях мільйонів українців. Він пройшов крізь покоління боротьби, крізь революції й Майдани, крізь геноциди та війни. І завжди залишався символом життя, свободи та нашої незламної віри.
Коли дивишся на нього, розумієш: це більше, ніж синьо-жовте полотнище. Це — історія народу, який не скорився. Пам’ять про тих, хто віддав життя, тримаючи його до останнього подиху. Це — вдячність тим, хто сьогодні піднімає його на передовій — серед вибухів і втрат.
Дякую кожному нашому Захиснику — і тим, хто стоїть зі зброєю, і нашим ветеранам. Дякую матерям і дітям, волонтерам і всім небайдужим, хто вірить й не опускає рук. Ми разом тримаємо цей Прапор — спільний символ боротьби й надії. За право здіймати його над нашою незалежною країною ми боремося вже понад одинадцять років.
Шануймо те, що нас об’єднує.
З Днем Державного Прапора, дорогі земляки!
З повагою — Сергій Насалик, міський голова.
