Фестиваль на Золотій поляні: пісні, молитви і жива пам'ять
У серпневу неділю Золота поляна знову стала місцем, де зустрічаються минуле й сучасне. Тут відбувся фестиваль, у якому тиша хвилини мовчання переходила в молитву, а молитва — у пісню. Це був день пам’яті та вдячності Українській Повстанській Армії.
Розпочалося дійство урочисто й світло: відбулася Божественна Літургія та панахида за полеглими Героями. Згодом люди зібралися біля сцени, де стартувала основна частина заходу.
Ведучий нагадав:«Це була армія нескорених. Армія, яка народилася з народу і для народу… Їхні пісні звучали в лісах Карпат, їхні кроки лунали на теренах Галичини й Волині».
І справді — здавалося, що навколишній ліс слухає й відгукується, коли лунали виступи аматорських колективів, проникливі слова гостей та пісні, які й досі передають силу українського духу.
На сцені виступали: заслужений діяч естрадного мистецтва України Богдан Цісінський; аматори села Підкамінь (кер. М. Пук); НАВА «Січ» із Липівки (кер. О. Мирон); учасники «Пласту»
чарівні голоси Наталії Стиславської та Марти Стечак.
Не обійшлося й без щирих промов від представників влади та громадських організацій .
Наприкінці Золота поляна стихла на мить, а тоді наповнилася єдиним голосом — усі разом заспівали Гімн України. У цю хвилину було відчуття, що співали й ті, хто вже відійшов у вічність, але залишив нам свою незламність.
Фестиваль завершився нагородженням учасників, гучними оплесками та відчуттям, що пам’ять справді живе — у серцях, у піснях і в самій Золотій поляні, яка й далі дихає особливою енергією свободи.
Бо Україна — це не лише історія. Це — ми. І наша відповідальність бути гідними тих, хто колись обрав: «Свобода або смерть».
Фото:
