Колись на цій святій Скалі зацвітуть сакури…
Є місця, де земля промовляє мовчки. Де вітер несе молитви, що звучали віками. А цілюще джерело, що б’є з каменю, знає більше, ніж будь-які хроніки. Скала у селі Фрага — одне з таких. Вона вчить нас бачити Божі знаки у простих речах.
У XVI столітті тут стояла перша дерев’яна церква, яка згоріла в часи Богдана Хмельницького. Згодом постали костел і каплиця. Але що б не відбувалося зі святинями — чудотворна ікона Богородиці щоразу зберігалася дивом. Її знаходили серед руїн. А люди поверталися на Скалу — молитися, дякувати, вірити. Бо це не просто гора. Це — місце Сили.
Староста старостинського округу Мар’яна Рій розповідає:
«Фрага була відпустовим місцем ще з другої половини XVII ст. Ікона Матері Божої Фразької, храм, цілюще джерело та Хресна дорога — велика цінність для наших людей. Їхня історія переплетена з дивами зцілення. На триденний відпуст сюди багато років з’їжджались паломники з різних куточків. Тому ми завжди стараємось, аби місце Божої ласки розвивалося, бо це - серце духовного життя громади».
Кожне покоління залишало тут свій слід — капличку, монастир, костел... Аж поки війна не стирала сліди людських зусиль. Усе, крім віри. Та й тепер громада не зупиняється. Люди далі творять добрі справи, аби місце Марії оновлювалося. Особливо нині, у час великого болю й випробувань, це потрібно — як ніколи. Щоб підсилити дух, підтримати воїнів, відчути небесну опіку.
І саме тут, на цій святій землі, зацвітуть сакури – символ віри і нової весни.
Учора, під час весняної толоки, у Фразькому старостинському окрузі висадили 26 молодих дерев. А зголосилася допомогти саджанцями ТзОВ «Захід-Агро МХП» і благодійний фонд «МХП- Громаді».
Чотирнадцять сакур стали частиною Хресної дороги, а ще дванадцять прикрасили подвір’я храмів у селах Фрага, Підбір’я, Любша, Виспа, Мельна, а також біля місцевої гімназії. Тепер, щоб побачити цвіт сакури, жителям Фраги не потрібно їхати до Ужгорода чи Львова. Достатньо пройти Хресною дорогою рідного села.
З заступником міського голови Володимиром Штогрином ми прибули до підніжжя Скали. Тут вже працювали фразькі господарі, а також староста старостинського округу Мар’яна Рій, представники підприємства «Захід-Агро МХП» - директорка Західного Хабу Тетяна Валанчюс, менеджерка благодійного фонду «МХП- Громаді» Оксана Коваль, керівник місцевої гімназії Юрій Дума з педагогами та старшокласниками, пожежна дружина … Але найголовніше — поруч були воїни-ветерани.
Місцина справді нагадувала тернисту Хресну Дорогу: сипкий пісковик, крутий підйом, що змушував зупинятись і дихати глибше. Підніматися важко, а ще важче — нести воду та дерева. Але ніхто у Божій справі не був сам. Підставили плече наші захисники, які знають, що таке дорога болю. Вони тракторцем доправили саджанці майже до вершини.
А там чекало справжнє чудо Боже: неймовірної краси краєвиди, ліс, кудлаті хмари, до яких, здавалося, можна дістати рукою.
Цей день, 13 травня, стане живою історією для громади округу. Можливо, колись діти, які тримали лопати, приведуть сюди своїх дітей. І зупиняться біля дерева, що посадили самі. А сакура вже цвістиме — як знак Божої Присутності, Покрови, краси у найтемніші часи.
Та окремі деревця у цьому рослинному ансамблі мають особливе значення. Ті, що біля другої і третьої стацій, посаджені руками ветеранів Євгена Сташківа та Ігоря Думи. Здавалося, в ту мить саме небо благословило кожен рух. Бо Скала бачила багато: зруйновані святині, зниклі монастирі — але віра залишалася незнищенною.
А ось закласти перше дерево у символічній алеї надали Володимиру Польовому. Людині, яка у 2018-му ініціювала спорудження красивої, сучасної Хресної Дороги у селі. Її, до речі, звели на місці старої, закладеної ще за о.Рудницького … Тож його участь в акції — не просто вшанування минулого. Це — крок у майбутнє.
Здавалося б, проста толока. Та є у ній якась глибока символіка —тиха впевненість: ми не самі, кожен день є даром. І навіть якщо старі святині зруйновані, навіть якщо ікона не раз зникала — вона завжди поверталася. Так само повертається віра. Бо у серці кожної трагедії проростає весна. А там, де пам’ятають святе, завжди буде майбутнє.
Фото:
