Коли разом схиляємо голови перед Богом, стаємо сильнішими
Три роки тому…
Кожен пам’ятає той день до найменших деталей. Він врізався в пам’ять болючим лезом: вибухи, тривожні дзвінки, дороги, що розчинялися в темряві війни. Війни, яка охопила ще більше України... Хтось прокинувся від короткого, але моторошного повідомлення. Хтось тієї ночі закривав собою дітей, намагався виїхати з-під обстрілів. А хтось мовчки збирав речі, щоб повернутися чи вперше стати до лав війська.
Сьогодні ми зібралися тут, біля стели пам’яті «Воїнам світла» у Рогатині, щоб молитвою обійняти тих, хто тримає для нас небо і ціною власного життя зупиняє темряву. Ми молимося за наших воїнів, за їхнє здоров’я, за їхню міць. Молимося за тих, хто не повернеться додому, але залишиться з нами назавжди – у кожному промені сонця, у кожному шепоті вітру, у кожному битті серця України.
Цьогоріч Україна офіційно запровадила Національний день молитви, бо знаємо: коли разом схиляємо голови перед Богом, стаємо сильнішими. Наша віра – зброя, наша єдність – непереможність. Нехай ця молитва стане ще одним фронтом щоденної боротьби, бо тільки з Богом здолаємо все, що здається нездоланним.
Дякуємо кожному воїну, який ці страшні роки незламно стоїть за Україну. Ви - наша сила і надія.
Дякуємо всім українцям – за стійкість, добро і світло, яке ви несете у цей світ.
Україна молиться. Україна бореться. Україна переможе.