Вінок барвінковий сплітаю із звичаїв рідного краю
Села, як і люди, мають свої біографії. У кожного вона своя, неповторна. Минулої неділі у громаді знайомились з історією та сьогоденням Путятинського, Лучинецького та Вербилівського старостинських округів під час презентації в рамках мандрівної ініціативи «Моє село – краплинка України» проєкту «Спадок».
Сільський клуб Путятинців зустрічав гостей заквітчаний у давні вишиванки, які презентувало кожне село…Які вони барвисті та неповторні….Кожен узор, виплеканий майстринею у думах, збережений від мами, бабусі…При сьогоднішній урбанізації наші діти нині навіть не здогадуються чого вартувало придбати нитки, виткати полотно їхнім прабабусям.
Тому проєкт «Спадок» - про наше коріння на якому тримається народ. А корінням є звичаї, традиції, історія…Те чого від нас не можуть забрати, що є в середині кожного.
Слухаючи уважно про Путятинці, Лучинці, Бабухів, Вербилівці не один присутній у залі глядач відкрив для себе щось нове. Ні на мить у залі не забували про наших захисників - воїнів ЗСУ, односельців, які зі зброєю у руках захищають нашу землю. Поіменно в залі вшанували кожного. Хвилиною мовчання склали шану пам’яті тим, хто загинув захищаючи нашу територіальну цілісність, незалежність.
У залі працював благодійний ярмарок на підтримку Збройних сил України. Господині сіл для цього напекли смаколиків. Зазначимо, що того дня було зібрано понад шість тис. грн. Їх вирішили передати на потреби ЗСУ.
Вітав гостей староста Путятинського округу Петро Кучмій та місцевий парох о. Володимир Мартинович. Майстерно, у виконанні місцевих колективів, прозвучало чимало концертних номерів.
«Це не просто ми сьогодні презентуємо свої села, - підкреслила секретар міської ради Христина Сорока звертаючись до присутніх.- Ми занурюємося кожен у себе: звідки я родом, де моя батьківська хата, де могила моїх батьків, прадідів, що розповідала мені в дитинстві бабуся, а чи я знаю чому називається саме так моє село, вулиця, ким побудовано школа чи церква… Якщо є сьогодні в селі діти, які з рушниками на руках, вишитими їхніми бабусями, звертаючись до нас показують, що Україна для них дорога - нашій державі бути! Бо за це і йде сьогодні війна на нашій території … На Сході, Півдні такі ж села…які віддають найцінніше, бо село це не просто територія - це люди…».
Тому наше завдання, пильнувати те, що нам передали наші батьки-прадіди, щоб наше дерево роду цвіло, врожаїлось – підсумувала вона. Від імені міського голови Сергія Насалика подякувала жителям сіл за те, що зберігають місцеві традиції, культурні надбання. Дбають аби молоде покоління збагнуло головні цінності, берегло набуте родоводом.
Сільський клуб Путятинців зустрічав гостей заквітчаний у давні вишиванки, які презентувало кожне село…Які вони барвисті та неповторні….Кожен узор, виплеканий майстринею у думах, збережений від мами, бабусі…При сьогоднішній урбанізації наші діти нині навіть не здогадуються чого вартувало придбати нитки, виткати полотно їхнім прабабусям.
Тому проєкт «Спадок» - про наше коріння на якому тримається народ. А корінням є звичаї, традиції, історія…Те чого від нас не можуть забрати, що є в середині кожного.
Слухаючи уважно про Путятинці, Лучинці, Бабухів, Вербилівці не один присутній у залі глядач відкрив для себе щось нове. Ні на мить у залі не забували про наших захисників - воїнів ЗСУ, односельців, які зі зброєю у руках захищають нашу землю. Поіменно в залі вшанували кожного. Хвилиною мовчання склали шану пам’яті тим, хто загинув захищаючи нашу територіальну цілісність, незалежність.
У залі працював благодійний ярмарок на підтримку Збройних сил України. Господині сіл для цього напекли смаколиків. Зазначимо, що того дня було зібрано понад шість тис. грн. Їх вирішили передати на потреби ЗСУ.
Вітав гостей староста Путятинського округу Петро Кучмій та місцевий парох о. Володимир Мартинович. Майстерно, у виконанні місцевих колективів, прозвучало чимало концертних номерів.
«Це не просто ми сьогодні презентуємо свої села, - підкреслила секретар міської ради Христина Сорока звертаючись до присутніх.- Ми занурюємося кожен у себе: звідки я родом, де моя батьківська хата, де могила моїх батьків, прадідів, що розповідала мені в дитинстві бабуся, а чи я знаю чому називається саме так моє село, вулиця, ким побудовано школа чи церква… Якщо є сьогодні в селі діти, які з рушниками на руках, вишитими їхніми бабусями, звертаючись до нас показують, що Україна для них дорога - нашій державі бути! Бо за це і йде сьогодні війна на нашій території … На Сході, Півдні такі ж села…які віддають найцінніше, бо село це не просто територія - це люди…».
Тому наше завдання, пильнувати те, що нам передали наші батьки-прадіди, щоб наше дерево роду цвіло, врожаїлось – підсумувала вона. Від імені міського голови Сергія Насалика подякувала жителям сіл за те, що зберігають місцеві традиції, культурні надбання. Дбають аби молоде покоління збагнуло головні цінності, берегло набуте родоводом.
Фото:
