Громада зустріла свого Героя, якого війна забрала надто рано
...
Багатолюдна площа. Пливе домовина, вкрита стягом... Мамине: "Ди-тии-но...Як я без тебе?.." зриває хвилю гірких сліз.
Відранку місто вкрите сірим туманом зажури… Воно, разом з усією нашою громадою, разом із родиною, друзями та побратимами, оплакує молодого воїна, Захисника України — Івана Балацького із села Бабухів.
Війна забрала молодого земляка надто рано… Лише 33. Навіть не пів життєвого шляху пройдено…
Молодий воїн загинув 23 січня під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Першотравневе Куп’янського району. Його серце перестало битися, але Іван Балацький залишився жити у пам’яті тих, хто його знав, хто разом із ним пройшов крізь важкі випробування війни.
Наш земляк не чекав повістки, не вагався — 25 березня 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Його шлях проліг через пекло запеклих боїв Донеччини. Бахмут, Соледар — місця, де кожен день міг стати останнім, де земля здригалася від пострілів, але наші військові тримали оборону, щоб ми мали завтрашній день.
З грудня 2024 року Іван Балацький був стрільцем 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-го стрілецького батальйону. Ніс службу на складному Куп’янському напрямку, де ворог не припиняє атак. Саме там військовий виконував свій обов’язок до останнього удару стерця…
Попрощатися із земляком вийшли сотні рогатинців. Згорьовані обличчя близьких загиблого, встелені квітами вулиці та живий коридор із місцевих мешканців — так сьогодні зустрічали Героя, який назавжди повернувся додому.
Поховали військового у рідному селі Бабухів, де він народився і мешкав усе життя.
Низько схиляємо голови в скорботі разом із рідними Івана Балацького, його друзями та бойовими побратимами. Ім’я Захисника навічно вписане в історію нашої громади, у серце нашої землі, за яку він поклав своє життя.
Вічна пам’ять і слава!
Фото:
