Прагнув стати частиною великої перемоги

З розповідей батьків довідуємося, що Любомир Новіцький народився 12 травня 1996 року в с.Підкамінь нашої громади. Закінчив школу в рідному селі, згодом продовжив здобувати освіту в Рогатинському державному фаховому коледжі. З 2015 року заробляв на життя за кордоном. Але

незадовго до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, повернувся в Україну і був підтримкою для батьків.

Рідні згадують, що «Любомир любив працювати на землі. Робив будь-яку важку справу із задоволенням». Був у ньому цей ген істинного українця-господаря, який прагнув до розвитку. Хотів мати належне життя.

Наш захисник також мріяв про свою сім’ю, але не встиг створити її. Молоде, відповідальне серце покликала війна, точніше - бажання захищати свій дім та рідну землю.

До лав ЗСУ воїна мобілізували 14 травня 2024-го. Виконував обов’язки навідника 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти командування десантно-штурмової бригади. Зокрема, в одному із дуже відповідальних боїв – курському.

Того страшного дня батьки чекали зв’язку із сином. Вірили, що повернеться із бойової позиції, на яку заступив. Натомість невдовзі крізь сльози читали рядки сповіщення: «Загинув під час бойових дій з відбиття збройної агресії у районі населеного пункту Мала Локня Суджанського району Курської області російської федерації»… І не вірили…

Їхнього веселого, життєрадісного, завжди готового прийти на допомогу кожному Любомира - немає.

Досі не можуть змиритися з втратою побратима і його бойові товариші, бо був для них справжнім другом, підтримкою.

Війна вкотре забрала в України не просто воїна. Вона знову відібрала кращого сина, брата і нашого земляка.

Рогатинська міська рада висловлює щирі співчуття родині, близьким та побратимам захисника. Розділяємо ваш біль та схиляємо голови в глибокій скорботі.

Вічний спокій душі та слава воїну Любомиру Новіцькому, який віддав життя за незалежність України!