Зелені очі доброти
18
квітня 1918-го… Цим
днем датується початком роботи у Києві українського осередку міжнародного
товариства Червоний Хрест. Організації, яка не одне століття
спрямовує свої зусилля на захист життя, здоров’я і гідності людей. Сьогодні вона
налічує сотні добровольців у різних куточках й нашої держави. Попри воєнні
випробування продовжує нести добро стареньким, немічним та переміщеним із зони
активних бойових дій українцям...
З
серпня 2023-го соціальний працівник Івано-Франківської обласної організації
Червоного Хреста Ольга Паньківська працює також на теренах Рогатинщини. Проєкт
доволі новий у громаді, тож про будні та його ключові завдання – детальніше розповімо
у матеріалі.
Зелені очі доброти
У часі Великого посту не один українець
чув про Симеона Киринейського. Простого перехожого, який допомагав Ісусу нести
хрест на Голгофу. Історія ця пригадалася невипадково, бо кожна людина має свій хрест випробувань, водночас - і свого
Симеона, який підставляє плече допомоги. І часто робить це тоді, коли суспільство
відвертається, забуває, соромиться… Згадуючи його вчинок, чомусь захотілось
провести паралель з діяльністю Українського Червоного Хреста. Оскільки організація
ця – про розуміння, людяність і приходить
туди, де «дуже складно та мало підтримки від суспільства».
…На одній із вулиць міста рипнула
хвіртка. Через віконце заглянула сивочола бабуся. Побачивши на стежці Олю, на
обличчі, з’явилася посмішка, що нагадує материнську. У її житті було усе: добрий
чоловік, оплачувана робота, модне вбрання
і житло. Та у свій майже дев’ятий десяток жінка
залишилась сам на сам зі старістю у пустих стінах дому. І лише з'ява Олі на
подвір’ї робить її день радісним, бо є з ким поговорити, попросити придбати необхідне,
навести лад, де старенькі руки вже не в змозі. За десять місяців роботи, бабуся
навіть жаліє соціального працівника, як свою доню, про яку мріяла колись. «Сядь,
дитинко, перепочинь трохи. Ти втомилася сьогодні. Дитячий садок, дім і ще нам допомагаєш»,
-чується в оселі.
Таких людей у Ольги Михайлівни Паньківської – десять. Зазвичай – це самотні краяни 89-90 років та люди з інвалідністю, які потребують постійного догляду.
«Соціальні помічники Товариства
Червоного Хреста України надають їм догляд вдома – прибирають у помешканні,
готують їжу, купують ліки, доставляють продукти. Не забувають й про психосоціальну
підтримку та гігієнічні послуги. Але я не зупиняюсь тільки на обов’язках. Якщо старенькі просять, то стараюся й з іншими домашніми справами справитись. Хто ж їм допоможе?», - розповідає Ольга Паньківська.
До лежачих людей соціальний працівник
приходить щодня, до мобільних чи маломобільних – кілька разів на тиждень. Але
кожному старається максимально приділити увагу у відведені години. За цей час підопічні
стали їй близькими. До жодного не приходить з пустими руками, то булочку купить,
то ще якусь смакоту.
У розмові з нами розумієш, що для Ольги
Михайлівни – це не просто робота, радше - місія. Рідко чуєш у її словах
«підопічний», а постійно «мої бабусі». Жінка розказує про них з таким трепетом,
часом навіть в зелених очах бачиш сльози переживання за людей, які за волею
долі стали близькими.
«Коли переїжджала на проживання у
Рогатин, мама говорила мені: «Стався до інших так, як би хотіла до себе».
Чомусь закарбувала цю фразу на все життя, - згадує соціальний працівник. – Отримавши роботу у Червоному
Хресті, ще більше зрозуміла зміст маминих слів. Люди, якими ми опікуємося, не
заслуговують такої самотньої і важкої старості. Ніхто не заслуговує. Якщо ми
називаємо себе гуманним суспільством, то маємо бути милосердними, піклуватися, аби такі українці жили краще».
І цей процес відбувається не без
підтримки. Представник благодійної місії зауважує, що постійно допомагає у
роботі колектив Івано-Франківської обласної організації Червоного Хреста,
її керівник Валерій Старченко.
«Зокрема, стараннями товариства вдалося
забезпечити жителів громади гігієнічними наборами. У них все необхідне для
прибирання та догляду: засоби для прання, побутова хімія, шампуні, гелі, аж до
таких дрібниць, як рукавички і губки. Крім того, до Великодня отримали
продуктові набори, понад - 12 кг харчів. Хочу подякувати Червоному Хресту й за
грошову допомогу для моїх підопічних - по 9600 грн. Для людей, які живуть на
одну пенсію – це немалі кошти», - ділиться О. Паньківська.
Жінка також зауважує, що суттєву
підтримку надає й Рогатинська міська рада. З бюджету громади її підопічних
забезпечують безкоштовними медикаментами. Передбачені й інші види підтримки. До
прикладу, нещодавно у Рогатинській ЦРЛ було безкоштовно замінено кульшовий
суглоб для однієї з бабусь, якою опікується організація у Рогатині.
8 травня світ відзначає Всесвітній
день Червоного Хреста. Ольга Михайлівна зауважує, що за
ці 10 місяців роботи спонукали до переосмислення окремих цінностей, додали ще
більшої любові до людей і чимало корисного досвіду. Тож напередодні свята бажає
усім колегам й надалі так активно змінювати світ навколо своїм милосердям. «Хай
їхня доброта і щедрість до ближнього повертається з сторицею. Сподіваюсь на подальшу нашу плідну співпрацю з
товариством у рамках підтримки Рогатинської громади», - каже наостанок розмови
Ольга Паньківська.
Довідково:
У 1859 році швейцарському
бізнесменові Анрі Дюнану довелося
стати свідком кривавої битви на теренах Італії. Сюди він прибув з метою
обговорити з французьким імператором Наполеоном ІІІ труднощі свого бізнесу в
Алжирі, який на той час був окупований Францією.
Ввечері 24 червня,
у містечку Сольферіно, його застав бій між військовими Австрійської імперії та
Франції. Бізнесмен був шокований наслідками протистояння, зокрема, відсутністю
елементарної медичної допомоги пораненим. Коли чоловік повернувся в Женеву,
активно пропагував ідею створення добровільних організацій, які б допомагали
учасникам бойових дій. У другій половині XIX століття в Швейцарії створили
спеціальний Комітет, ціллю якого було захищати життя та гідність жертв збройних
конфліктів. Через деякий час ця організація стала частиною Міжнародного руху,
який сьогодні налічує понад 100 мільйонів працівників і волонтерів зі 192 країн
світу.
Нині понад 8000 волонтерів Українського
Червоного Хреста кожного дня надають комплексну гуманітарну допомогу та
підтримку також найвразливішим верствам населення нашої держави.
Фото:
