Наближаємо Перемогу кожен на своєму фронті
Наша
землячка, уродженка Рогатина, доцентка кафедри географії та природознавства
Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ірина Закутинська вирішила
започаткувати власний проєкт «Гривня на Перемогу», щоб допомагати українським
захисникам. Облагородивши 24 каратним золотом понад три тисячі одногривневих
монет з власної скарбнички та продаючи їх по 100, 200 гривень, п. Ірина
підвищила фінансову спроможність свого волонтерського проєкту. Це дозволило
надавати необхідну підтримку хлопцям на передовій. Згодом до її ініціативи
стали долучатися інші небайдужі люди. Серед найактивніших помічників – учні та
вчителі Рогатинського ліцею ім. Братів Рогатинців. Тож не дивно, що днями
волонтерка відвідала освітній заклад, випускницею якого є сама, подякувала
колективу ліцею за підтримку ідеї та допомогу ЗСУ. У рамках візиту п. Ірина
зустрілась з міським головою Рогатина Сергієм Насаликом та вручила очільнику
громади пам’ятний блістер «Гривня на Перемогу». Під час розмови, на якій були
присутні секретар міської ради Христина Сорока та заступник міського голови
Богдан Денега, волонтерка зазначила, що слідкує за роботою Рогатинської міської
ради. « Втішена, що Рогатинська громада проводить потужну волонтерську
діяльність, залучаючи до благодійності дорослих і дітей»,- сказала Ірина Закутинська.
Щодо того, як зародилася ідея продавати
монети, то волонтерка згадує: «З березня до травня 2022 року я з 5- річною
донькою евакуювалася в місто Кошице (Словаччина). У Івано-Франківську мешкаю на 10 поверсі багатоповерхового
будинку, по прямій лінії аеропорту не менше 500 метрів. Я бачила, як підіймалися
густі стовпи диму на пів неба від пожежі, чула вибухи, бачила довжелезні черги людей в
продовольчих магазинах. Було страшно, тож піддалася загальній паніці, але, першою
справою, якою зайнялася за кордоном, став пошук касок, бронежилетів, рацій
тощо. Словаки зносили харчі та одяг для відправки в Україну. Облаштовували
біженців у доступних місцях. Так розпочалося моє волонтерство. Після повернення
в Івано-Франківськ, окрім основної викладацької роботи в університеті,
продовжила волонтерити. Для успішності такої роботи банально були потрібні
гроші. Тому придумала як збирати кошти. Мала мішечок, зібраних в мирний час
3200 одногривневих монет. Вони стали напівнумізматичними, оскільки держава
перестала їх випускати, а виведення з обігу призупинила у зв‘язку з воєнним
станом. Розуміла, що кожній людині, яка долучилася до будь-якого збору грошей
чи харчів та інше, потрібно подякувати. Пам‘ять про такий благородний вчинок
мала б залишитися у віках. Ось і виникла думка старі монети облагородити
нанесенням золота та дарувати їх тим, хто спромігся донатити. У житті все
звелося до подарунків військовим безкоштовно, школярам, студентам, пенсіонерам
дарувалося за участь в проєкті 100 грн., всім працездатним та спроможним за 200
грн.
Була
мета зібрати кошти на «персональний» автомобіль для фронту, але можливості
українців в час війни обмежені. Відтак, зібрані кошти відправлялися військовим
на ремонт пошкодженого транспорту, бійцям передавалася термобілизна, спеціальне
взуття, турнікети, прилади безшумної стрільби для автоматів та кулеметів, ліки
для бійців на фронт та в реанімації, де виходжували поранених. Відтак мішечок з
монетами став пустим. Довелося у нумізматів купувати ролли (тубуси з 50 монет,
які не були в обігу). Проєкт довелося вдосконалити. Розпочали виробництво
європакування для монети - блістер. Розширили географію розповсюдження. Я ж
таки географ. Наша гривня потрапила до рук португальців, словаків, поляків,
німців, турків, арабських еміратців, тайванців».
Нині власником «щасливих монет» може стати кожен охочий і зробити
свій внесок у справу боротьби з
окупантом. Придбати їх можна, задонативши 100 грн (для учнів, студентів,
пенсіонерів) або 200 грн (для дорослих) на картковий рахунок 4149629358747681.
Пам’ятний блістер коштуватиме не менше однієї тисячі гривень. Наразі триває збір коштів на купівлю
броньованої машини, щоб вивозити з поля бою українських захисників.Фото:
