Регульований шкідливий організм амброзія полинолиста – злісний бур’ян та алерген

Амброзія полинолиста – регульований шкідливий організм, обмежено поширений на території України. Цей небезпечний бур’ян осередково поширений і на території Івано-Франківської області : у Галицькому, Городенківському, Калуському, Рогатинському районах та в місті Івано-Франківську.

Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини.

Амброзія – однорічний бур’ян. Засмічує всі польові культури, особливо просапні (кукурудза, соняшник) і ярі зернові; також росте у садах, на городах, виноградниках, луках, пасовищах, полезахисних смугах, на узбіччях доріг, відкосах залізничних шляхів, по берегах річок, ставків, зрошувальних каналів, на пустирях. Можна зустріти бур’ян і просто на вулицях міст.

Амброзія полинолиста схожа на полин звичайний (звідки й отримала свою назву), але не має запаху. Рослина вся опушена, через що має сіруватий відтінок. Стебло пряме, здерев’яніле, гіллясте, висотою від 50см до 2м (за сприятливих умов). При відсутності затінення  (яке пригнічує бур’ян) галуження починається від самої основи стебла.

Розвиваючи потужну надземну масу та кореневу систему (коренева система за сприятливих умов може досягати вглиб до 2-4 м), амброзія сильно пригнічує культурні рослини та споживає з грунту велику кількість поживних речовин. Крім конкуренції за елементи живлення і вологу, амброзія впливає алелопатично активним речовинами як на проростки насіння, так і на ріст культурних рослин.

На луках і пасовищах амброзія полинолиста витісняє злаково-бобові трави і різко знижує якість кормів, оскільки в рослинах амброзії утворюється від 0,07 до 0,15 відсотка (стосовно сирої маси) гірких речовин та ефірних масел.

При згодовуванні коровам корму, засміченого амброзією, молоко стає гірким.

Амброзія також є небезпечною для здоров’я людини. Під час цвітіння кожна рослина амброзії утворює міліарди пилкових зерен, які, піднімаючись з течією повітря, переносяться вітром на великі відстані, викликаючи у чутливих людей алергічне захворювання – поліноз, ознаками якого є  втрата працездатності, опухання слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та очей,  поява нежитю і сльозотечі, також можливий розвиток астми.

Перші сходи з’являються у квітні. Цвітіння починається в кінці липня і триває до вересня. Плодоносить бур’ян у вересні – жовтні.

Через те, що насіння, попадаючи у грунт, зберігає свою схожість протягом багатьох (20 і більше) років і здатне проростати навіть у недозрілій формі, необхідно проводити своєчасну боротьбу з бур’яном і не допускати плодоношення, оскільки насіння може переноситися на значні відстані водними потоками, вітром і птахами, бо насіння для них у зимовий період є хорошим кормом. Також насіння може переноситись за колесами автомашин, тракторів і взуттям людей, до яких прилипає разом з грунтом. 

Існує два методи боротьби з  амброзією полинолистою, а саме: агротехнічний та хімічний.

Агротехнічний метод полягає у комплексному підході до вирощування с/г культур. Густі і добре розвинені посіви озимих сильно пригнічують бур’ян, який гине до цвітіння, особливо при повторних посівах культур. Посіви пізніх просапних культур, навпаки, є джерелами засмічення полів амброзією, тому ці культури потребують більш ретельного догляду. На великих площах і на присадибних ділянках потрібно проводити механічну боротьбу шляхом ручного прополювання і скошування. Але слід пам’ятати, що скошування необхідно проводити не одноразово, а по мірі відростання бур’яну (не менше 3-4 разів за літо). 

У сільськогосподарських підприємствах, на великих площах, на узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій) можна застосовувати хімічний метод боротьби, використовуючи гербіциди, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Особливу увагу при боротьбі з амброзією полинолистою слід приділяти необроблюваним землям: смугам відчуження шосейних доріг, залізниць, ліній електропередачі, зрошувальним системам, пустирям, вигонам. Усюди, де є можливість, такі землі повинні засіватися багаторічними злаковими травами і їх сумішами з бобовими. Травосуміші утворюють більш щільний травостій, а отже, витісняють бур’ян.

 Головний  спеціаліст

управління фітосанітарної безпеки

головного управління

Держпродспоживслужби

В Івано-Франківській області                                                                Богдан Данюк