Втрата права користування житловим приміщенням

...

Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням можливо за рішенням суду.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 ЦК України регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 ЦК України).

Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

Хто може бути позивачем у суді?

На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач, члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 ЖК України). Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.

Позивачем може бути також наймодавець (житлово-експлуатаційна організація тощо).

Вимоги до позовної заяви

У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам Цивільного процесуального кодексу України ( статті 175-177), зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.

Докази по справі

До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:

1. Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.

2. Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).

3. Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.

4. Копія квитанцій про сплату комунальних послуг;

5. Покази свідків.

Поважні причини непроживання у житловому приміщенні

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову.
До поважної причини відносяться:

· призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;

· тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

· поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

· виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;

· влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

· виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

· взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

Нормативна база

· Конституція України

· Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)

· Житловий кодекс України (далі - ЖК України)

· Цивільний процесуальний кодекс України

· Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207

· Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»

Переглянути цю та інші правові консультації можна на сайті:https://wiki.legalaid.gov.ua/