ЗСУ - НАШІ ЗЕМЛЯКИ:Жінка, яка виносить на собі біль чужих тіл і душ

У цій війні кожен має свою історію, унікальну, болючу, сильну. Але є історії, які пронизують душу особливо. Як, скажімо, ця — про брата й сестру з Рогатинської громади, які разом стали до зброї, щоби захистити свою землю. Обоє — Герої.

У попередньому дописі ми розповідали про 25-річного уродженця села Фрага — старшого солдата Івана Кізиму. Він проходить через найзапекліші бої, не зупиняючись перед обличчям смерті, залишається вірним присязі, своєму народу і землі. За відвагу, витримку й зразкову службу захисник нагороджений почесним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.

Сьогодні ж — про його сестру.

Оксана Тарасівна — молодший сержант 23 інженерно-позиційного полку. Єдина жінка бойовий медик у своєму підрозділі. Її поява на фронті — це не збіг обставин, а вибір серця. Улітку 2022 року вона залишила мирне життя, рідних, спогади про студентські роки в Дубенському медколеджі — і пішла туди, де найважче. Туди, де її знання, руки й серце рятують життя щодня.

За самовідданість, незламність та врятовані життя вона була нагороджена почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — «За збережене життя».

Сьогодні ця історія — не лише про братсько-сестринську відвагу. Вона — про любов. Вона — про тиху, справжню героїку, без пафосу й камер.

Про жінку, яка виносить на собі біль чужих тіл і душ.

Детальніше — в інтерв’ю за посиланням: