Посмертна нагорода, що обпікає серце
На Прикарпатті пролунав Дзвін пам’яті – важкий, як горе матерів, і гіркий, як сльози дружин. Цей звук пронизував серце, змушував холонути душу. Сьогодні під його відлунням Україна вшановувала своїх синів – тих, хто більше не повернеться додому, але навіки залишиться в нашій пам’яті.
Хвилина мовчання. Молитва. Зімкнуті в кулаки пальці. І ордени, які сьогодні кладуть не на груди Героїв, а в руки їхніх рідних.
Богдан Романчук. Віталій Братусь. Їхня мужність, відданість, боротьба – неоціненні. Але сьогодні в руках матерів – лише холодний метал державної відзнаки. Орден «За мужність» III ступеня. Посмертно.

Богдан Романчук – воїн, який ще у 2014-му вирішив, що Україну потрібно боронити. Він був там, де вирішувалася доля держави: Революція Гідності, волонтерські рейси на передову, а згодом – і сам у лавах воїнів. Війна стала його шляхом.
2015-й – зона АТО.
2022-й – 63 окрема механізована бригада.
7 грудня 2022 року його група потрапила в засідку на острові Білогрудий. Два місяці рідні жили між надією і страхом: зник безвісти. А потім – біль. І нове життя, яке він не встиг побачити. Маленького сина Богдан більше ніколи не зможе обійняти.

Віталій Братусь – людина, яка не могла стояти осторонь. 24 лютого, коли світ здригнувся від звуку вибухів, він добровольцем став у лави ТрО, а згодом пішов на передову. Його покликали туди, де потрібні найсміливіші – у танковий підрозділ. Він пройшов жорстокі битви під Бахмутом, став тією «залізною стіною», яка рятувала побратимів.
11 листопада 2023 року його танк підбив ворог. І знову – зниклий безвісти. Майже пів року мати Ганна Братусь боролася за повернення сина додому…
Сьогодні дві жінки стоять перед строєм. У руках – орден. Але він не зігріє серце. Не витре сльози. Не поверне дитину.
Посмертна нагорода – це не відзнака, а крик. Це біль, що не вщухне. Це пам’ять, що буде жити вічно.
Герої не вмирають. Вони живуть у молитвах, у спогадах, у наших серцях.
Вічна слава Богдану Романчуку. Вічна слава Віталію Братусю. Вічна слава усім, хто віддав життя за Україну.