Хресна Дорога України: крізь біль – до Воскресіння
Сьогодні, на подвір’ї церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині, багато вірян зібралися, щоб пройти шляхом Хресної Дороги. Кожна стація – це не лише спомин про страждання Христа, а й відлуння тих мук, які нині переживає Україна.
Ісус впав під тягарем хреста, та підвівся знову. Так і наша держава – поранена, знесилена, з болем у серці, але з молитвою – незламна. Як Христос терпів удари бичів, так і Україна відчуває рани війни – у містах, що лежать у руїнах, у спустошених домівках, у серцях матерів, які чекають синів додому чи втратили їх назавжди...
Під хрестом сьогодні стояли воїни, які боронять нашу землю, матері й дружини захисників, які моляться за їхнє повернення і щиро просять у Бога миру. Вони – як Пречиста Діва, що стояла біля розіп’ятого Сина, сильні у вірі й любові.
У ході Хресної Дороги краяни згадували й митрополита Андрея Шептицького – духовного велетня, який завжди йшов слідом за Хрестом, не боячись ні гонінь, ні втрат. Він знав: праведність і милосердя важчі за меч, а віра сильніша за страх.
Крок за кроком віряни читали стації, роздумуючи над сенсом страждань Спасителя. У цій молитві зливалися воєдино біль і надія, каяття і прощення. Бо ж, як Христос, пройшовши крізь смерть, дарував людям спасіння, так і ми віримо: Україна воскресне, очиститься від темряви війни й постане до нового життя.
Хай ця Хресна Дорога стане нагадуванням: наш шлях важкий, але не безнадійний. Бо після Голгофи завжди приходить світло Воскресіння. І воно неодмінно зійде над Україною.