Капелан - частина душі у великому механізмі армії.
У середу в Рогатинській церкві Різдва Пресвятої Богородиці вшановували військових капеланів. Молитвою, розповіддю, мовою нот. День обрано – не випадково. 12 жовтня у державі відзначали День військового капелана а 15 жовтня - день народження отця Дмитра Бігуна. Ці дати не просто перегукуються між собою, це як символічний міст, що поєднує земне й небесне. Бо життя отця Дмитра Бігуна було служінням як на передовій духу, так і на передовій війни. Його слово жило тут, у Рогатині, серед дзвонів храму Різдва Пресвятої Богородиці, де багато років був настоятелем і духовним батьком для громад. А з 2014 року лунало серед вибухів і тиші окопів, диму і болю, серед війни...
Іловайськ. Дебальцеве. Піски. Ці назви стали символами найгарячіших точок війни. Саме туди прямував отець Дмитро як капелан. Він повертався додому з історіями віри, що стали духовним бронежилетом. За віддану душпастирську працю для українського війська отець Дмитро був нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни». Та найбільшою нагородою для нього були не відзнаки, а врятовані душі, зміцнені серця, очищені сльозами очі. З теплотою про життєвий шлях отця Дмитра Бігуна розповідав його син – декан Рогатинський о. Дмитро Бігун. Назарій Гупало, учень 10 А Рогатинського ліцею №1 презентував свою роботу «Цінність і роль духовенства в у мовах війни. Сповідь капелана».
Колись о.Дмитро згадував, що найбільше його мотивувала посмішка хлопців. «Вони завжди були раді тебе бачити. Радість у їхніх очах найбільше надихає».
Для військового потрібна людина, якій він може довіряти та розповісти про свої переживання. Капелан — це не тільки священник. Він побратим, отець, людина, якій можна виговоритися. Це нейтралітет, який задовольняє потреби всіх релігій. День військового капелана це день людей, які стоять поруч із нашими Захисниками не зі зброєю, а з молитвою, добрим словом і величезною вірою.
Рогатинська земля завжди народжувала людей, у яких світло віри перепліталося з простою людяністю. Рогатин дав світові не одного такого - отців Павла і Теодозія Кудриків, отця Степана Городецького, отця Омеляна Ваньо…
Сьогодні поряд з військовими капелани - рогатинці о. Іван Дяків, о. Володимир Гладковський, о.Андрій Окрепкий.
І серед цих імен отець Дмитро Бігун: щирий, відвертий, з гумором і глибокою душею. Його слово підтримувало, його присутність заспокоювала, його віра надихала. Вона продовжує жити в кожному, хто сьогодні бореться. І це найкраща спадщина, яку отець Дмитро залишив нам.
Світло його молитви сьогодні поруч із воїнами, з Україною, і з нашою майбутньою Перемогою.
Фото:
